Формування координаційних здібностей здобувачів освіти педагогічних спеціальностей у процесі фізичного виховання

Abstract

Сучасні умови професійної підготовки педагогічних кадрів у галузі музичної освіти зумовлюють необхідність комплексного підходу до формування професійної готовності майбутніх учителів музики. Особливість музично-педагогічної діяльності полягає у поєднанні виконавських і педагогічних функцій, що супроводжується виконанням складно координованих рухових дій у поєднанні з високим рівнем нервово-емоційного напруження, тривалою концентрацією уваги та статичним м’язовим навантаженням. У зв’язку з цим особливого значення набуває розвиток координаційних здібностей, які виступають провідним компонентом професійної рухової підготовленості майбутнього вчителя музики. У роботі обґрунтовано положення про те, що рівень розвитку координаційних здібностей має пріоритетне значення порівняно з іншими руховими якостями, оскільки саме вони забезпечують точність, ритмічність, темпову узгодженість і стабільність рухів при грі на музичних інструментах і диригуванні. Це зумовлює необхідність упровадження у процес фізичного виховання здобувачів освіти музично-педагогічних спеціальностей спеціалізованих методик, спрямованих на цілеспрямований розвиток координаційних умінь і навичок з урахуванням професійної специфіки. Метою магістерської роботи є розробка та наукове обґрунтування методики навчання вправ координаційної спрямованості майбутніх учителів музики. Результати педагогічного експерименту засвідчили, що більшість майбутніх учителів музики характеризується рівнем фізичної підготовленості та соматичного здоров’я, який перебуває в межах низького та середнього значень, що негативно позначається на їхній професійній працездатності. На підставі отриманих даних обґрунтовано доцільність диференціації фізичного виховання здобувачів освіти залежно від статі, мотиваційних уподобань і музичної спеціалізації. З урахуванням цих чинників розроблено методику навчання вправ координаційної спрямованості, яка передбачає комплексний розвиток просторово-часової орієнтації, почуття ритму, вестибулярної стійкості, здатності до довільного розслаблення м’язів і сенсомоторної регуляції рухів. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання запропонованої методики в освітньому процесі закладів вищої освіти музично-педагогічного профілю з метою підвищення ефективності фізичного виховання та професійної підготовки майбутніх учителів музики, а також у процесі їх подальшої педагогічної діяльності.