Моніторинг рівня фізичної підготовленості студентів різних спеціальностей та шляхи її оптимізації в умовах ЗВО

Abstract

Систематичне оцінювання рівня фізичної підготовленості здобувачів освіти у закладах вищої освіти є важливим складником здоров’язбережувальної політики ЗВО, оскільки забезпечує об’єктивне визначення рухової активності, стану фізичного здоров’я та функціональних резервів організму студентської молоді. У сучасних умовах навчання (високе навчальне навантаження, переважання сидячої діяльності, психоемоційне напруження, нерегулярний режим праці та відпочинку) зростає ризик гіподинамії, зниження працездатності та погіршення показників фізичної підготовленості, що негативно впливає як на якість життя студентів, так і на їхню навчально-професійну ефективність. Тому впровадження стандартизованого контролю фізичної підготовленості має подвійний ефект: з одного боку, воно стимулює здобувачів освіти до усвідомленого ставлення до власного здоров’я та регулярної фізичної активності, з іншого — забезпечує викладачів доказовою інформацією для корекції змісту, інтенсивності й спрямованості занять, добору адекватних методів і засобів фізичного виховання. У магістерській роботі розглянуто проблему стану фізичної підготовленості здобувачів освіти різних спеціальностей та здійснено порівняльний аналіз показників її компонентів (витривалості, сили, швидкості, спритності, гнучкості та швидкісно-силових якостей). Емпіричну базу дослідження становили результати виконання державних тестів, на підставі яких проведено оцінювання індивідуальних показників, їх статистичне узагальнення та визначення рівнів фізичної підготовленості у вибірках здобувачів освіти спеціальностей «Фізична культура і спорт», «Середня освіта (Фізична культура)», «Фізична терапія, ерготерапія». Отримані результати дозволили виявити особливості розвитку окремих фізичних якостей у студентів різного фахового спрямування, встановити співвідношення частки осіб із середнім і вищим за середній рівнем підготовленості, а також окреслити проблемні компоненти, що потребують цілеспрямованої корекції в освітньому процесі. Практичне значення роботи полягає у розробленні комплексу рекомендацій щодо оптимізації фізичної підготовки здобувачів освіти з урахуванням специфіки спеціальностей та виявлених «слабких ланок» фізичної підготовленості. Запропоновані рекомендації орієнтовані на підвищення рухової активності, удосконалення методики занять і посилення практичної складової фізичного виховання; їх реалізація сприятиме підвищенню рівня фізичної підготовленості, покращенню функціонального стану та формуванню стійкої мотивації студентів до фізичного самовдосконалення.