ПСИХОЛОГІЧНІ ТЕХНІКИ ВПЛИВУ У ФОРМУВАННІ ФІНАНСОВИХ ПЕРЕКОНАНЬ У МОЛОДІ

Abstract

Метою проведеного дослідження є виявлення ефективності психологічних технік впливу у формуванні фінансових переконань у молоді, зокрема у напрямі розвитку позитивних установок щодо грошей, зниження рівня грошової одержимості та підвищення усвідомленості фінансової поведінки. У контексті сучасних соціально-економічних викликів проблема формування здорових фінансових переконань набуває особливої актуальності, адже саме молоде покоління формує майбутню економічну культуру суспільства. Методи. У дослідженні застосовано методи теоретичні (аналіз використаної літератури; синтез; порівняльний аналіз; узагальнення; системний підхід) та емпіричні («Шкала базових переконань», методика «Шкала грошових уявлень та поведінки», методика «Локус контролю» Дж. Роттера, «Шкала задоволеності життям» Е. Дінера, методика «Диспозиції жадібності»). Результати. У результаті реалізації програми зафіксовано значні позитивні зміни у ключових психологічних показниках експериментальної групи, адже зросла довіра до світу, відчуття справедливості та контрольованості подій, зменшилося відчуття випадковості життя. Також спостерігалося підвищення самооцінки та загальної задоволеності життям. У сфері фінансових переконань зафіксовано зниження грошової одержимості, прагнення до влади через гроші та неадекватних форм фінансової поведінки, тоді як рівень економності зріс. Показник жадібності залишився відносно стабільним, що свідчить про меншу чутливість цієї риси до короткострокових психологічних втручань. У контрольній групі суттєвих змін не зафіксовано. Висновки. Отримані результати дослідження підтверджують ефективність програми застосування психологічних технік у формуванні конструктивних фінансових переконань молоді. Такі техніки сприяють розвитку усвідомленого ставлення до грошей, підвищенню внутрішньої відповідальності та формуванню позитивної життєвої позиції. Перспективи подальших досліджень полягають у розширенні вибірки, вивченні довготривалого ефекту програми та адаптації її до різних соціально-економічних контекстів.

Purpose. The purpose of the study is to identify the effectiveness of psychological techniques of influence in the formation of financial beliefs in young people, in particular in the direction of developing positive attitudes towards money, reducing the level of money obsession and increasing awareness of financial behavior. In the context of modern socio-economic challenges, the problem of forming healthy financial beliefs is of particular relevance, because it is the young generation that shapes the future economic culture of society.

Methods. The study used theoretical methods (analysis of the used literature; synthesis; comparative analysis; generalization; systemic approach) and empirical methods ("Basic Belief Scale", "Money Beliefs and Behavior Scale" methodology, "Locus of Control" by J. Rotter, "Life Satisfaction Scale" by E. Diener, "Greed Dispositions" methodology).

Results. As a result of the program, significant positive changes were recorded in the key psychological indicators of the experimental group, as trust in the world, a sense of justice and controllability of events increased, and the feeling of randomness of life decreased. There was also an increase in self-esteem and overall life satisfaction. In the area of ​​financial beliefs, a decrease in money obsession, the desire for power through money, and inadequate forms of financial behavior were recorded, while the level of thriftiness increased. The greed indicator remained relatively stable, which indicates a lower sensitivity of this trait to short-term psychological interventions. No significant changes were recorded in the control group.

Conclusions. The results of the study confirm the effectiveness of the program of applying psychological techniques in forming constructive financial beliefs of young people. Such techniques contribute to the development of a conscious attitude towards money, increased internal responsibility, and the formation of a positive life position. Prospects for further research are to expand the sample, study the long-term effect of the program, and adapt it to different socio-economic contexts.