Репрезентація жіночого досвіду у творчості українських та польських мисткинь: кроскультурний аналіз

Abstract

Магістерська робота присвячена культурологічному аналізу репрезентації жіночого досвіду в українському та польському мистецтві, що формується в умовах тривалої історичної домінанти патріархального культурного простору. Дослідження розглядає зміни у способах зображення жінки від початку ХХ століття, коли соціальні трансформації, зумовлені суфражистськими рухами та зростанням ролі жінки в суспільстві, сприяли появі нового дискурсу, у якому жіночий голос набув суб’єктності. Особливу увагу приділено художнім практикам, що висвітлюють соціальні, тілесні та емоційні виміри жіночого буття, а також проблемам нерівності, травматичного досвіду та самоідентифікації. Наукова новизна полягає в системному аналізі творчості мисткинь України та Польщі через призму жіночого досвіду, що дозволяє розширити уявлення про кроскультурні аспекти становлення феміністичного мистецтва в Центрально-Східній Європі. У дослідженні аналізується творчість українських мисткинь і письменниць – Марії Примаченко, Дзвінки Подляшецької, Оксани Забужко та польських авторок – Ірени Вейс, Зузи Голінської і Габрієлі Запольської. Зіставлення двох культурних контекстів базується на врахуванні різних соціально-історичних передумов розвитку жіночої репрезентації: від впливу католицької традиції та феміністичного руху в Польщі до постколоніального досвіду й радянських культурних рудиментів в Україні. Такий підхід дає змогу виявити спільні риси та відмінності у становленні жіночої суб’єктності в мистецтві, простежити еволюцію художніх стратегій та визначити роль жінки-мисткині у формуванні сучасного культурного дискурсу. Результати роботи можуть бути використані у викладанні культурологічних дисциплін, гендерних студій, історії мистецтва, а також у подальших дослідженнях, присвячених проблемам жіночої творчості, феміністичної критики та репрезентацій гендерних ідентичностей у слов’янських культурах.