Лабораторна оцінка факторів згортання крові та фібринолітичної активності в осіб із ампутованими нижніми кінцівками

Abstract

У роботі представлено результати комплексного дослідження стану системи гемостазу в осіб з ампутацією нижньої кінцівки на різних етапах постопераційного періоду. Контингент складав 60 осіб, поділених на три рівні групи: практично здорові особи без ампутацій (контроль), пацієнти в ранній постампутаційній фазі (до 3 місяців після операції) та пацієнти у віддаленому періоді (≥1 року після ампутації). Методично дослідження базувалося на розширеній панелі лабораторних показників тромбоцитарної, коагуляційної, фібринолітичної, ендотеліальної та антикоагулянтної ланок гемостазу. Забір венозної крові здійснювали з використанням стандартних цитратних та EDTA-пробірок, із подальшим центрифугуванням, заморожуванням плазми та виконанням аналізів на сучасних автоматизованих платформах (Sysmex XN, Siemens Atellica COAG 360, STA-R Evolution, BioTek Epoch 2, Thrombinoscope CAT, Haemonetics TEG). Оцінювали тромбоцитарні індекси (PLT, MPV, PDW), коагуляційні тести (PT, INR, aPTT, фібриноген, D-димер), активність природних антикоагулянтів (ATIII, протеїн C, протеїн S), маркери ендотеліальної активації (vWF:Ag, vWF:Act, FVIII), активність ADAMTS13. Статистичний аналіз здійснювали з використанням t-критерію Стьюдента (p<0,05). Отримані результати засвідчили формування стійкого протромботичного фенотипу у пацієнтів з ампутацією нижньої кінцівки. У ранній постампутаційній фазі відзначено виражений реактивний тромбоцитоз із підвищенням MPV та PDW, що частково зберігається й у віддалений період. Показники плазмового гемостазу відображали змішаний тип порушень: помірне подовження PT/INR поєднувалося зі скороченням aPTT, підвищеним рівнем фібриногену та стійким зростанням D-димеру, що свідчить про активне утворення й лізис фібрину. У ранній фазі виявлено значний дефіцит ATIII, протеїну C та протеїну S, натомість у віддаленому періоді їх рівні лише частково нормалізувалися, а протеїн S демонстрував ознаки компенсаторного підвищення. Ключову роль у підтриманні протромботичного стану відігравала ендотеліальна ланка: як у ранні, так і у віддалені терміни зберігалося підвищення vWF:Ag, vWF:Act та FVIII. Активність ADAMTS13 виявилася підвищеною й трактована як компенсаторна відповідь на надлишковий синтез vWF, однак цього виявилося недостатньо для повної нормалізації гемостатичного балансу. Сукупність змін у тромбоцитарній, коагуляційній, фібринолітичній та антикоагулянтній системах дає підстави розглядати осіб з ампутацією нижньої кінцівки як групу високого довгострокового тромботичного ризику. Це обґрунтовує необхідність пролонгованого лабораторного моніторингу гемостазу та індивідуалізованих стратегій тромбопрофілактики протягом усього періоду реабілітації.