Особливості мозкового кровотоку в осіб з різним рівнем особистісної тривожності в умовах інформаційного стресу

Abstract

У роботі представлено комплексне дослідження взаємозв’язку рівня особистісної тривожності та особливостей церебральної гемодинаміки в умовах інформаційного стресу. Метою дослідження було виявити, яким чином індивідуальні відмінності за рівнем особистісної тривожності модулюють параметри мозкового кровообігу в стані спокою та під час виконання когнітивних завдань різної стресогенності. Контингент дослідження склали 30 юнаків віком 18–22 роки, студентів Волинського національного університету імені Лесі Українки, без гострих і хронічних соматичних захворювань. Рівень особистісної тривожності оцінювали за допомогою стандартизованого опитувальника Спілбергера–Ханіна (STAI, шкала Trait Anxiety), що дозволило виділити групи з помірним і високим рівнем тривожності. Функціональний стан мозкового кровообігу досліджували методом реоенцефалографії у фронто-мастоїдальному відведенні в трьох експериментальних ситуаціях: фоновий стан, виконання когнітивного завдання в умовах дефіциту часу та виконання завдання в умовах надлишку складної інформації. У ході аналізу реоенцефалографічних даних оцінювали часові (період пульсового коливання, час швидкого та максимального наповнення, час запізнення реохвилі) й амплітудні показники (реографічний індекс, дикротичний індекс), а також коефіцієнт міжпівкульної асиметрії кровонаповнення. Встановлено, що у стані спокою в більшості досліджуваних базові показники церебральної гемодинаміки перебувають у межах вікової норми, однак у осіб з високим рівнем тривожності вже на фоновому етапі простежується підвищений судинний тонус і більша міжпівкульна асиметрія. Когнітивні навантаження зумовлювали систематичні зміни параметрів мозкового кровообігу, проте характер цих змін суттєво залежав від рівня особистісної тривожності. У помірно тривожних осіб гемодинамічні реакції мали адаптивний і відносно гнучкий характер, тоді як у високотривожних респондентів спостерігалися гіперреактивні, менш економні та асиметричні зрушення, особливо за умов інформаційного перевантаження. Кореляційний аналіз показав, що найстійкіший зв’язок із рівнем тривожності має коефіцієнт асиметрії кровонаповнення, причому максимальна сила кореляції виявлялася в ситуації дефіциту часу. Отримані результати підтверджують роль особистісної тривожності як важливого модератора цереброваскулярної реактивності та свідчать про те, що саме інформаційний і часовий стрес виявляють приховані відмінності в регуляції мозкового кровообігу. Практичне значення роботи полягає у можливості використання реоенцефалографічних показників як додаткових маркерів вразливості до стресу та когнітивного перевантаження у молоді.