Використання платформ комп’ютерного тестування на уроках “біології” 8 класу

Abstract

У роботі розглянуто теоретичні, методичні та емпіричні засади використання платформ комп’ютерного тестування у навчанні біології в 8 класі. Актуальність дослідження зумовлена переходом загальної середньої освіти до компетентнісної моделі, вимогами Державного стандарту та НУШ щодо формувального оцінювання, цифрової компетентності вчителя й учня, а також потребою в об’єктивних, надійних і гнучких інструментах контролю навчальних досягнень. Особливу увагу приділено змістовим і когнітивним особливостям курсу «Біологія. 8 клас» (анатомія та фізіологія людини), який вимагає високого рівня наочності, роботи з графіками, схемами, таблицями та моделями фізіологічних процесів. На теоретико-методичному рівні проаналізовано чинну навчальну програму з біології для 8 класу, визначено місце комп’ютерного тестування в структурі уроку (на етапах актуалізації, пояснення, закріплення, узагальнення і домашньої самостійної роботи), обґрунтовано алгоритм підготовки цифрових тестів з урахуванням вимог валідності, надійності, диференціації та рівнів складності. Систематизовано дидактичні можливості провідних платформ (Google Forms, Classtime, Kahoot!, Moodle, «На Урок», «Всеосвіта») у контексті змісту біології 8 класу, показано їхні оптимальні сфери застосування — від швидкої діагностики й гейміфікованого повторення до комплексного адаптивного тестування з розширеною аналітикою. Окремо описано модель інтеграції тестування в структуру уроку як безперервного інструменту «оцінювання для навчання». Емпірична частина представлена результатами анкетування трьох груп респондентів: учителів біології, учнів 8-х класів та адміністрації закладів освіти. Показано, що платформи комп’ютерного тестування вже широко впроваджені у шкільну практику, більшість учителів і учнів демонструють позитивне ставлення до цифрового оцінювання, а адміністрація визнає його потенціал для моніторингу якості освіти. Виявлено основні переваги (об’єктивність, економія часу, зростання мотивації, зручність інтерфейсу) та ключові бар’єри (технічні обмеження, нестача часу на підготовку якісних тестів, нерівномірний рівень цифрової компетентності). У роботі розроблено методичні підходи до адаптації тестових завдань для різних категорій восьмикласників (учні з початковим, середнім та високим рівнем готовності) через реалізацію різнорівневості та використання технологічних інструментів платформ (умовні переходи, групування за рівнями, адаптивні алгоритми, антисписувальні механізми). Обґрунтовано структуру цифрової компетентності вчителя біології в контексті роботи з тестовими сервісами, визначено етапи його підготовки (знайомство з функціоналом, створення банку завдань, пілотна апробація, аналіз результатів, корекція навчання) і окреслено напрями підтримки з боку адміністрації та системи підвищення кваліфікації.