Автобіографічна детермінація адаптаційного потенціалу особистості в умовах війни

Abstract

Магістерське дослідження присвячене теоретичному та емпіричному обґрунтуванню автобіографічної детермінації адаптаційного потенціалу особистості в умовах війни. Перший розділ магістерської роботи присвячений психологічному дискурсу феноменів адаптаційного потенціалу та автобіографічної пам'яті людини. У другому розділі представлено обґрунтування вибірки дослідження, описано етапи, методи і конкретні методики вивчення проблеми. Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що систематизовано теоретико-методологічне обґрунтування автобіографічної детермінації адаптаційного потенціалу осіб юнацького віку, диференційованих за ознакою міграційної трансформації; зактуалізовано вивчення адаптаційного потенціалу людини в ознаках її життєстійкості, що зумовлена важливими (значущими) автобіографічними подіями; емпірично доведено, що автобіографічна пам'ять людина виконує екзістенційну функцію збереження позитивних емоційних переживань, а характеристики соціальної адаптивності студентів є життєстверджуючими ознаками соціальної адаптованості студентів-вимушених переселенців. Практичне значення дослідження полягає у тому, що діагностичні результати можуть використовуватися психологами-консультантами як параметри можливої психокорекційної роботи з особами юнацького віку, що переживають труднощі соціально-психологічної адаптації.