Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/29696
Назва: Regularities of formation of the region's recreational potential
Автори: Melniichuk, Mykhailo Mykhailovych
Petlin, Valerii Mykolaiovych
Приналежність: Lesya Ukrainka Volyn national university, Candidate of Geographical Sciences, Professor
Lesya Ukrainka Volyn national university, Doctor of Geographical Sciences, Professor
Бібліографічний опис: Melniichuk M. M., Petlin V. M. Regularities of formation of the region's recreational potential. The level of development of science and technology in the XXI century: Innovative technology, engineering, and industry; Development of transport and transport systems; Architecture and construction; Physics and mathematics; Agriculture, forestry, fisheries, and water management; Geography, demography, and astronomy : Monographic series «European Science». Book 42. Part 3. Karlsruhe : ScientificWorld-NetAkhatAV, 2025. P. 185-197. (in ukr.)
Дата публікації: 1-вер-2025
Дата внесення: 8-гру-2025
Видавництво: ScientificWorld-NetAkhatAV
Країна (код): DE
Місце видання, проведення: м.Карлсруе
DOI: https://doi.org/10.30890/2709-2313.2025-42-03-019
Теми: потенціал
рекреація
рекреаційний потенціал
регіон
Діапазон сторінок: 185-197
Короткий огляд (реферат): Розвиток суспільно-виробничих процесів та зайнятість людини у всіх сферах діяльності приводить до неухильного зростання ролі рекреації як сфери, що нейтралізує виробничі стреси, нервово-психічні навантаження, втому від монотонної праці, гіподинамію тощо. Невикористані рекреаційні потреби неминуче негативно позначаються на фізіологічному стані організму, стають однією з поширених причин психічних розладів. Виникає потреба у лікуванні, оздоровленні та проведенні вільного часу з метою розваг, що зумовлює постійний і випереджальний розвиток рекреації. Дослідженнями явища рекреації займаються фахівці різних галузей знання – географи, економісти, психологи, екологи, біологи, медики, соціологи. У зв’язку з цим виникає проблема у нормуванні понять і методів досліджень, що належать до рекреації. Насамперед з теоретичних позицій потребує дослідження поступова триєдність об’єкту дослідження: потенціал, рекреаційний потенціал, рекреаційний потенціал регіону. Якщо виявити інваріантну сутність поняття «потенціал» то це кількісна оцінка певного ресурсу у вигляді можливості його потенційного використання (в тому числі енергетичного) за певних умов. Рекреаційний потенціал – це різновид ресурсного потенціалу представленого сукупністю природних, матеріальних і трудових ресурсів у забезпеченні виробництва відповідного обсягу продукції у процесі їх використання. Або навіть природно-ресурсний у вигляді сукупної продуктивності природних ресурсів, засобів виробництва і предметів споживання, що представлений у їхній суспільній споживчій вартості, тобто це здатність певної території без відчутної для себе втрати «віддавати» певний обсяг природних ресурсів для народного господарства, у нашому випадку – рекреаційної діяльності. Наукова спадщина поняття «рекреаційний потенціал» пов’язана з іменами учених: Л. А. Багрової, П.Д. Подгородецького; Я.К. Трушиньша; Є. М. Кондратюка, Г. І. Хархоти; Ю. О. Ведєніна; О.І. Шаблія., З.О. Касянчука; В.І. Мацоли; В.І. Павлова, Л.М. Черчик; М.М. Благи; Л.П. Гайдукевича, Л.І. Лук’янова та ін. Найпоширеніші погляди на трактування рекреаційного потенціалу пов’язуються або з ресурсами або з ефективним відпочинком. Але у жодному з визначень не наголошується, що природні ресурси та унікальні природні комплекси необхідно використовувати з режимом охорони. У цих працях безпосередньо рекреаційний потенціал сприймається як сукупність природних, культурно-історичних і соціально-економічних передумов організації рекреаційної діяльності на певній території або як певний обмежений запас рекреаційних ресурсів, доступний для використання. Тут рекреаційні ресурси приймають дуальний характер: як ресурси природні й як сукупність природних і антропогенних ресурсів рекреаційного спрямування.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/29696
ISBN: 978-3-98924-113-8
Перелік літератури: 1.Аграрний ресурсний потенціал Українскої РСР[відпов. Ред. Веденічев П.Ф.]. Київ: Наукова думка, 1988. 312 с.
2.Баженов В. А., Ісаєнко В.М., Саталкін Ю.М., Трофімович В.В., Романова З.М., Навроцький В.М.. Інженерна екологія. Київ. 2006. 362 с.
3.Безсмертнюк Т. П., Мельнійчук М. М. Туристсько-рекреаційне використання природно-заповідного фонду Північно-Західної України. Луцьк : ПП Іванюк В. П., 2018. 168 с.
4.Безсмертнюк Т. П., Мельнійчук М. М. Стратегічні пріоритети розвитку туризму на природоохоронних територіях України. Економіка та суспільство. 2021.No 29.URL:https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/553
5.Bezsmertniuk Taras, Melniichuk Mykhailo, Horbach Liudmyla, Horbach Victoriia. The Impact of Tourism on the Socio-Economic Development of Volyn Region. Journal of Environmental Management and Tourism, (Volume XIII, Summer), 4(60): 966 - 974. 2022
6.Гродзинський М.Д. Ландшафтна екологія : підручник. Київ : Знання, 2014. 550 с.
7.Дмитрук О. Ю. Екологічний туризм: сучасні концепції менеджменту і маркетингу. Київ: Альтерпрес, 2004. 192 с.
8.Лук’янець В.С., О.М. Кравченко, Л.В. Озадовська, К.В. Пряженцева, А.В. Беліченко. Світоглядні імплікації науки. Київ : Вид. ПАРАПАН, 2004. 408 с.
9. Мельнійчук М.М., Безсмертнюк Т. П. Нормативно-правові засади туристсько-рекреаційного використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: географія. Тернопіль: СМП «Тайп». №1 (випуск 38). 2015. С. 231–239
10.Melniichuk, Mykhailo; Bezsmertniuk, Tarasє Nature reserve component of the recreational potential of Rivne region. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: географія. Тернопіль: СМП «Тайп». № 2 (випуск 39). 2015. С. 120– 127.
11.Мельнійчук М. М., Безсмертнюк Т. П. Рекреаційна привабливість парків-пам’яток садово-паркового мистецтва Рівненської області. Географія та туризм : наук. зб. / ред. кол. : Любіцева О. О. (гол. ред.) та ін. Київ : Альфа-ПІК, 2018. Вип. 44. С. 81–91.
12.Мельник Л.Г. Теорія самоорганизації економічних систем. Суми : Університетська книга, 2012. 439 с.
13.Назарук М.М. Соціальна екологія: взаємодія суспільства і природи. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2013. 348 с.
14.Немець К.А., Немець Л. М. Інформаційні аспекти взаємодії суспільних та природних систем // Географія в інформаційному суспільстві. Зб. наук. праць. У 4-х тт. Київ: ВЛГ Обрій, 2008. Т. 1. С. 155-162.
15.Петлін В.М. Екологічні механізми організації природних територіальних систем. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2008. 304 с.
16.Петлін В.М. Cинергетичні залежності в організації природних територіальних систем. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. 395 с.
17.Петлін, В.М. Теорія природних територіальних систем: у 4-х т. Т.1 Загальнотеоретичні і загальнометодологічні основи природних територіальних систем. Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2016. 564 с.
18.Петлін, В.М. Теорія природних територіальних систем: у 4-х т. Т.2 Природні територіальні системи: концепції, парадигми, організація. Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2016. 624 с.
19.Позаченюк К.А. Процесс ноосферогенеза и современность // Географія в інформаційному суспільстві. Зб. наук. праць. У 4-х тт. Київ: ВЛГ Обрій, 2008. Т. 1. С. 242-249.
20.Позаченюк Е.А., Панкеева Т.В. Геоэкологическая экспертиза административных территорий. Большой Севастополь: Симферополь: Бизнес-Информ, 2008. 296 с.
Тип вмісту: Book Chapter
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FGEO)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
2709-2313.2025-42-03-019.pdf680,17 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.