Підвищення рівня рухової активності після ішемічного інсульту у довготривалому періоді реабілітації

Abstract

Аналіз причин порушень основних життєво важливих функцій організму неврологічних пацієнтів свідчить про те, що вони виникають не тільки через важкість патології, а й через несвоєчасне її виявлення, недостатньо раннє лікування, відсутність профілактичних заходів і недооцінку ролі функціонального відновного лікування з використанням різноманітних засобів і методів фізичної терапії. В організаційно-методичному плані курс фізичної терапії у резидуальний період інсульту будується як річний цикл, що включає вступний, основний, заключний періоди. Вони проходять у формі амбулаторних занять і самостійних тренувань у домашніх умовах, що послідовно вирішують як загальні завдання підвищення рухової активності, так і часткові – відновлення силових і функціональних компонентів м'язової системи; їх координаційних взаємозв’язків регуляції нейропсихічних процесів, соціально-побутової адаптації.