Агрокластери як інноваційна форма розвитку агробізнесу в Україні

Abstract

Глобалізація, євроінтеграція та посилення міжнародної конкуренції внаслідок стрімкого науково-технічного прогресу й інтенсифікації інноваційних процесів вимагають нових підходів до функціонування агробізнесу в Україні. Одним із таких підходів може стати формування кластерів. Застосування кластерного підходу до організації виробництва з’явилося в Україні ще у 20-х ХХ ст. через створення радянських територіально-промислових комплексів. Зокрема М. М. Колосовський стверджував, що комбінування суспільного землеробства можливо проводити з іншими видами сільського господарства, далі з переробкою продукції, а також з різними галузями промисловості [3]. Проте таке комплексоутворення передбачало регулювання усіх процесів державними органами управління. Кластерний підхід передбачає добровільне формування інтегрованих структур на певних територіях з учасників, що виконують різну функцію, але об’єднані одним технологічним процесом, результатом якого є кінцевий продукт, створений зусиллями всіх учасників процесу, починаючи з тих, хто займався науковими розробками та підготовкою кадрів, і закінчуючи технологами, пакувальниками та дилерською мережею.