Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/29447| Назва: | Коли Петро Волиняк ще був Чечетом: оповідання «Лола» |
| Автори: | Яблонський, Максим Романович |
| Приналежність: | Волинський національний університет імені Лесі Українки |
| Бібліографічний опис: | Яблонський М. Коли Петро Волиняк ще був Чечетом: оповідання «Лола». Волинь філологічна: текст і контекст. Луцьк, 2024. Вип. 38 : Олена Пчілка. Повернення. С. 202-213. DOI : https://doi.org/10.29038/2304-9383.2024-38.yam |
| Журнал/збірник: | Волинь філологічна: текст і контекст |
| Випуск/№ : | 38 |
| Дата публікації: | гру-2024 |
| Дата внесення: | 26-лис-2025 |
| Видавництво: | Волинський національний університет імені Лесі Українки |
| Країна (код): | UA |
| DOI: | https://doi.org/10.29038/2304-9383.2024-38.yam |
| УДК: | 070.42(092)(=161.2:71) |
| Теми: | ранній період письменницької і журналістської діяльності Петра Волиняка псевдонім оповідання композиція ідейно-тематичні особливості журнал «Життя й революція» |
| Діапазон сторінок: | 202-213 |
| Короткий огляд (реферат): | Мета розвідки – проаналізувати ідейно-художні та композиційні особливості раннього оповідання П. Чечета (автонім письменника, журналіста й редактора Петра Волиняка (1907–1969)) «Лола» (1932). В основі методології статті – культурно-історичний метод, який дає можливість урахувати ідейні параметри доби, а також акцентувати на гендерному аспекті твору. Комплексний підхід забезпечує цілісне бачення багатогранної діяльності Петра Волиняка. Результатом дослідження є доведення провідних наративів тексту, сформованих радянською ідеологією, зокрема: колективізація як вираження нового способу господарювання, боротьба з традиціями народів Сходу, емансипація жінки. Основним є гендерний аспект, тому на передньому плані – образ Лоли. Завдячуючи впливу радянського міста й освіти, вона приносить ідею визволення жінки Сходу в рідний аул. Ідейним продовженням образу Лоли є Турсин, яка виростає зі свого середовища і протистоїть йому; це практично єдиний образ у творі, що розвивається. Зауважено дидактизм у змісті і прямолінійність сюжету, публіцистичний пафос, чіткий поділ на позитивних і негативних персонажів, однозначність семантики образів, символіки дня і ночі. Ім’я головної героїні Лола, що означає тюльпан, має смислове навантаження: дівчина принесла соціальне оновлення. А в епілозі оповідання підкреслюється закономірність: після появи Лоли Кизил-Гурт укрилася тюльпанами. Примітно, що П. Чечет наголошує на ролі слова (агітація Лоли, авторитетні слова ворожбита, прокляття батька, слова Турсин, яка продовжила справу Лоли). Наголошується, що світоглядний конфлікт в оповіданні розгортається й на особистому рівні (Лола – батько). Розглянуто композиційні особливості твору, їхню роль у досягненні ідейного задуму. Пісня, що звучить в епілозі, демонструє визнання Лоли народною героїнею. У висновках підкреслено, що, попри соціалістичні акценти, гендерний аспект твору – ідею емансипації жінки Сходу – реалізовано послідовно. Стилістика оповідання підтверджує закономірність того, що П. Чечет відбувся як журналіст. Нова самоідентифікація автора (псевдонім Петро Волиняк), обумовлена еміграційним періодом, засвідчила в літературі його світоглядні зміни. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/29447 |
| Тип вмісту: | Article |
| Розташовується у зібраннях: | Наукові роботи (FFG) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| 2304-9383.2024-38.yam.pdf | 343,93 kB | Adobe PDF | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.