Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/28922
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorСточанська, Мирослава Петрівна-
dc.contributor.authorЧернецька, Наталія Григорівна-
dc.date.accessioned2025-11-07T11:24:46Z-
dc.date.available2025-11-07T11:24:46Z-
dc.date.issued2025-
dc.identifier.citationСточанська, М., Чернецька, Н. (2025). Поезія Лесі Українки у вокально-інструментальних ансамблевих композиціях бандуристів. Fine Art and Culture Studies, 3-1, 249–256, doi: https://doi.org/10.32782/facs-2025-3-1-35uk_UK
dc.identifier.urihttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/28922-
dc.description.abstractСучасний концертний репертуар солістів-бандуристів та провідних бандурних ансамблів важко уявити без композицій на вірші геніальної Лесі Українки. У статті представлено музичне втілення вишуканих узірців спадщини поетеси у творчості тріо бандуристок «Дивоструни» Волинського національного університету імені Лесі Українки (Луцьк). Мета статті – окреслити специфіку створення та інтерпретації вокально-інструментальних партитур бандурної ансамблевої творчості на поезію Лесі Українки на прикладі концертних композицій тріо бандуристок «Дивоструни». Методологія дослідження. Висвітлення особливостей створення й інтерпретації композицій потребує залучення методів теоретично-музикознавчого та інтерпретаційного аналізу, історичного й жанрово-стилістичного методів тощо. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше здійснено комплексний огляд вокально-інструментальних композицій Лесиної поезії у творчості тріо бандуристок «Дивоструни». Висновки. У статті здійснено огляд репертуарної палітри «Дивострун» на поезію Лесі Українки, проаналізовано особливості створення й інтерпретації вокально-інструментальних партитур, уперше продемонстровано різні форми та варіанти музичного втілення Лесиного слова волинським вокально-інструментальним бандурним ансамблем, а саме: видання нотних збірників разом з аудіодисками, створення відеотворів у різноманітних версіях подачі музичних композицій і локаціях (телестудії Луцька, Музей Лесі Українки при університеті, музей «Лесина світлиця»), розміщення вищезазначеного матеріалу в соціальних мережах. Отже, нині, у контексті сучасних подій, вважаємо необхідним усебічно популяризувати унікальну вітчизняну музично-поетичну спадщину (геніальну поезію Лесі Українки в поєднанні з національним інструментом – бандурою) в її багатогранному й переконливому вокально-інструментальному ансамблевому вираженні.uk_UK
dc.description.abstractThe modern concert repertoire of solo bandura players and leading bandura ensembles is hard to imagine without compositions based on the poetry of the genius Lesya Ukrainka. The article presents the musical embodiment of exquisite examples of the poetess’ legacy in the creative works of the bandura trio «Dyvostruny» from Lesya Ukrainka Volyn National University (Lutsk). Purpose of the Article: To outline the specifics of creating and interpreting of the vocal-instrumental scores in bandura ensemble compositions based on Lesya Ukrainka’s poetry using concert compositions of the bandura trio «Dyvostruny» as a case study. Research Methodology: Highlighting the distinct features of creation and interpretation of musical composition involves the use of methods of theoretical musicology, interpretive analysis as well as historical, contextual and genre-stylistic approaches. Scientific Novelty: The research novelty lies in the first completed comprehensive overview of the vocal-instrumental compositions based on Lesya Ukrainka’s poetry in the creative work by the bandura trio «Dyvostruny». Conclusions: The article reviews the wide range of the repertoire palette of the trio «Dyvostruny» based on Lesya Ukrainka’s poetry. The research analyzes the specifics of creation and interpretation of the vocal-instrumental scores. For the first time, it demonstrates the various forms and variations of the musical embodiment of Lesya Ukrainka’s poetic words by the Volyn vocal-instrumental bandura ensemble. It includes publications of sheet music collections along with releasing audio CDs and videos of performances of the diverse musical presentation formats and settings (e.g. Lutsk TV studios, University museum of Lesya Ukrainka, «Lesyna Svitlytsia» museum) distributed physically and or digitally by social media. Thus, in the context of contemporary events, we consider it highly important and essential to promote actively and comprehensively the unique national musical and poetic heritage, in this case the genius poetry of Lesya Ukrainka combined with the national instrument, the bandura - in its multifaceted and compelling vocal-instrumental ensemble expression.uk_UK
dc.format.extent249-256-
dc.language.isoukuk_UK
dc.publisherВолинський національний університет імені Лесі Українкиuk_UK
dc.relation.uridoi: https://doi.org/10.32782/facs-2025-3-1-35uk_UK
dc.subjectЛеся Українкаuk_UK
dc.subjectпоезіяuk_UK
dc.subjectбандураuk_UK
dc.subjectансамбльuk_UK
dc.subjectвокально-інструментальна композиціяuk_UK
dc.subjectінтерпретаціяuk_UK
dc.subjectLesya Ukrainkauk_UK
dc.subjectpoetryuk_UK
dc.subjectbandurauk_UK
dc.subjectensembleuk_UK
dc.subjectvocal-instrumental compositionuk_UK
dc.subjectinterpretationuk_UK
dc.titleПоезія Лесі Українки у вокально-інструментальних ансамблевих композиціях бандуристівuk_UK
dc.typeArticleuk_UK
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.32782/facs-2025-3-1-35-
dc.citation.issue3-
dc.citation.journalTitleFine Art and Culture Studies-
dc.coverage.countryUAuk_UK
dc.relation.references1.Бобечко О. Місце і роль мистецької діяльності Лесі Українки в розвитку бандурного мистецтва в Україні. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку: зб. наук. праць: наук. записки Рівнен. держ. гуманіт. ун-ту. В. 20 (2). Рівне: РДГУ, 2014. С. 243–247.uk_UK
dc.relation.references2.Дутчак В. Творчість Лесі Українки і бандурне мистецтво української діаспори. Леся Українка в діаспорному літературознавстві. Німецько-українські зв’язки: зб. наук. праць за матеріалами ХІ Міжнар. наук. конф. в Мюнхені / уклад. і заг. ред.: Д. Блохин, М. Моклиця. Мюнхен; Тернопіль, 2019. Т. XI. С. 82–95.uk_UK
dc.relation.references3.Кисельов Г. Л. Сім струн серця (музика в житті і творчості Лесі Українки) / ред. Т. В. Шеффер; Академія наук Української РСР. Київ: Муз. Україна, 1968. 85 с.uk_UK
dc.relation.references4.Пчілка Олена. Відродження кобзи. Повне академічне зібрання творів: у 12 т. Т. 10. Етнографічні та фольклористичні праці / упорядники: Ю. Громик, Ю. Грицевич, Т. Данилюк-Терещук, Л. Семенюк, М. Олійник, А. Яворський. Луцьк; Житомир: ТОВ «Бук-Друк», 2024. С. 457–459.uk_UK
dc.relation.references5.Слюсаренко Т. Поезія Лесі Українки і бандурна творчість в умовах сучасної інформаційної культури. Духовна культура України перед викликами часу: тези доп. учасників IV Всеукр. наук. практ. конф. / МОН України, Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого, каф. культурології. Харків: Право, 2021. С. 82–85.uk_UK
dc.relation.references6.Сточанська М. Лесі Українці: зб. ансамблевих партитур (перекладення, аранжування, обробка) творів із репертуару тріо бандуристок «Дивоструни». Луцьк: Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2011. 132 с.uk_UK
dc.relation.references7.Українка Леся. Думи і пісні в записах Лесі Українки і Климента Квітки. Повне академічне зібрання творів: у 14 т. Т. 9. Записи народної творчості. Пісні, записані з голосу Лесі Українки / ред. С. Романов; упоряд., комент. Ю. Громик, Т. Данилюк-Терещук, Л. Семенюк, І. Щукіна. Луцьк: Волин. нац. ун. ім. Лесі Українки, 2021. С. 267–290.uk_UK
dc.relation.references8.Чашук М. Модест Левицький і родина Косачів. Модест Левицький в історії України і Волині та проблеми формування інтелектуальної еліти: матеріали Всеукр. наук. іст.-краєзнав. конф. / упорядник: А. Силюк. Луцьк, 2016. С. 57–60.uk_UK
dc.subject.udc780.614.13:821.161.2’05-1.09Українкаuk_UK
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FKiM)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Poezija_Lesi_Ukrainky.pdf427,53 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.