Організаційно-правові засади функціонування Суду справедливості в Європейському Союзі

Abstract

У статті досліджено організаційно-правові засади функціонування Суду справедливості як ключової судової інституції ЄС, що забезпечує верховенство права, стабільність правової системи та уніфікацію правозастосування. Суд справедливості виконує ключову роль у контролі за дотриманням права Союзу та діяльністю інституцій ЄС. Проаналізовано процедуру призначення суддів та Генеральних адвокатів відповідно до положень ДФЄС, окреслено вимоги до кандидатів, строки їхніх повноважень та гарантії незалежності. Наголошено на ролі спеціальної колегії, яка здійснює оцінку професійної придатності кандидатів, а також на механізмах забезпечення несумісності та недоторканності суддів. Розкрито внутрішню організацію Суду справедливості, зокрема поділ на палати, діяльність Великої палати та пленарні засідання суддів. З’ясовано, що діяльність Суду справедливості спрямована на контроль за дотриманням установчих договорів та правових актів інституцій Союзу, забезпечення єдності та гармонізації правозастосовної практики через процедуру попереднього запитування, яка створює постійний діалог із національними судами держав-членів. Суд справедливості розглядає спори між державами-членами, інституціями ЄС та окремими суб’єктами права, виконує функцію гаранта основоположних прав і свобод, сприяє стабільності та цілісності правової системи ЄС і підтримує формування єдиного правового простору в межах Союзу. Встановлено, що Суд справедливості відіграє визначальну роль у правовій системі ЄС, він не лише розглядає юридичні спори, а й виступає ключовим механізмом підтримки цілісності правової системи та забезпечення стабільності правопорядку. Діяльність Суду сприяє уніфікації правозастосовної практики, зміцненню довіри до інституцій ЄС, підвищенню легітимності правових актів і розвитку інтеграційних процесів держав-членів на засадах верховенства права.