Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/28233
Назва: Комунікаційні можливості модернізму в системі масової комунікації Сирійської Арабської Республіки. Частина друга
Автори: Косюк, Оксана Михайлівна
Бібліографічний опис: Косюк, О. (2025). .Комунікаційні можливості модернізму в системі масової комунікації Сирійської Арабської Республіки. Частина друга. Інтегровані комунікації, (1(19), 50-60. https://doi.org/10.28925/2524-2652.2025.16
Журнал/збірник: Інтегровані комунікації
Випуск/№ : 1(19)
Дата публікації: 2025
Дата внесення: 14-лип-2025
Видавництво: Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
Країна (код): UA
DOI: https://doi.org/10.28925/2524-2652.2025.16
УДК: 366.637
Теми: культура
образ
інтерпретація
нефікційна творчість
документальність
малярство
символізм
експресіонізм
модернізм
мистецтва
Діапазон сторінок: 50-60
Короткий огляд (реферат): У другій частині напрацювання за допомогою структуралізму (розмежування напрямів, методів і стилів модернізму), семіотичного та контент-аналізів (виокремлення знакових одиниць комунікації), порівняння (вивчення процесу й досвідів), моделювання (встановлення особливостей течій, напрямів і стилів) тощо продовжено дослідження актуальних проблем сучасного сирійського малярства як засобу і способу комунікації. Звернено увагу на експресіоністичні, футуристичні та сюрреалістичні чинники продукування цивілізації. У контексті культурознавчих пошуків Т. Гундорової, С. Павличко, М. Моклиці, з’ясовано, що експресіонізм, в силу нагнітання емоцій, наближає живопис до журналістики, футуризм власне презентує мистецтво як комунікацію мас, а сюрреалізм засвідчує виражальні потенції підсвідомості та внутрішнього світу продуктора й реципієнта, котрі потрапили у вир геополітичних катастроф. Доведено, що в ситуації тотальної цензури, яка унеможливлює констатацію засобами вербальності, образотворче мистецтво бере на себе місію оприлюднення фактів, донесення правди й пошук нових шляхів комунікації. Описано, як малярство у вигляді картин, муралів, карикатур та плакатів фіксує жахливий стан Сирійської Арабської Республіки (САР), що впродовж останнього десятиліття з колиски найдавніших цивілізацій перетворилася на руїну. Навіть коли заангажовані ЗМІ вводять в оману – культура не мовчить. Однак «підбирати ключі» для читання й сприймання її інформації не так то й просто. З’ясовано, що алегорія, як правило, проявляється тоді, коли в структуру картини усвідомлено (раціонально) додаються певні смисли (така стереотипна кодифікація тяжіє до плакатності й карикатурності), символ вводиться інтуїтивно (однак переважно вже існує у релігійних канонах), метафора формується парадоксально (у вигляді послідовної логіки вибагливих асоціацій, що нагадують сон або марення). Рівень інтерпретації залежать від морфологічних й синтаксичних параметрів етимона: автор демонструє своє світосприймання та унікальність стилю, аудиторія відчитує доступні їй образи. Насамкінець визначено, що найскладніше працювати із сюрреалістичними зображеннями. Однак у сирійській семіосфері навіть вони виразно ідеологічно марковані. Отже, це високохудожнє модерне мистецтво відносно читабельне.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/28233
Тип вмісту: Article
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FFG)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
ст cирія 2.pdf1,12 MBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.