Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/28233
Назва: | Комунікаційні можливості модернізму в системі масової комунікації Сирійської Арабської Республіки. Частина друга |
Автори: | Косюк, Оксана Михайлівна |
Бібліографічний опис: | Косюк, О. (2025). .Комунікаційні можливості модернізму в системі масової комунікації Сирійської Арабської Республіки. Частина друга. Інтегровані комунікації, (1(19), 50-60. https://doi.org/10.28925/2524-2652.2025.16 |
Журнал/збірник: | Інтегровані комунікації |
Випуск/№ : | 1(19) |
Дата публікації: | 2025 |
Дата внесення: | 14-лип-2025 |
Видавництво: | Київський столичний університет імені Бориса Грінченка |
Країна (код): | UA |
DOI: | https://doi.org/10.28925/2524-2652.2025.16 |
УДК: | 366.637 |
Теми: | культура образ інтерпретація нефікційна творчість документальність малярство символізм експресіонізм модернізм мистецтва |
Діапазон сторінок: | 50-60 |
Короткий огляд (реферат): | У другій частині напрацювання за допомогою структуралізму (розмежування напрямів, методів і стилів модернізму), семіотичного та контент-аналізів (виокремлення знакових одиниць комунікації), порівняння (вивчення процесу й досвідів), моделювання (встановлення особливостей течій, напрямів і стилів) тощо продовжено дослідження актуальних проблем сучасного сирійського малярства як засобу і способу комунікації. Звернено увагу на експресіоністичні, футуристичні та сюрреалістичні чинники продукування цивілізації. У контексті культурознавчих пошуків Т. Гундорової, С. Павличко, М. Моклиці, з’ясовано, що експресіонізм, в силу нагнітання емоцій, наближає живопис до журналістики, футуризм власне презентує мистецтво як комунікацію мас, а сюрреалізм засвідчує виражальні потенції підсвідомості та внутрішнього світу продуктора й реципієнта, котрі потрапили у вир геополітичних катастроф. Доведено, що в ситуації тотальної цензури, яка унеможливлює констатацію засобами вербальності, образотворче мистецтво бере на себе місію оприлюднення фактів, донесення правди й пошук нових шляхів комунікації. Описано, як малярство у вигляді картин, муралів, карикатур та плакатів фіксує жахливий стан Сирійської Арабської Республіки (САР), що впродовж останнього десятиліття з колиски найдавніших цивілізацій перетворилася на руїну. Навіть коли заангажовані ЗМІ вводять в оману – культура не мовчить. Однак «підбирати ключі» для читання й сприймання її інформації не так то й просто. З’ясовано, що алегорія, як правило, проявляється тоді, коли в структуру картини усвідомлено (раціонально) додаються певні смисли (така стереотипна кодифікація тяжіє до плакатності й карикатурності), символ вводиться інтуїтивно (однак переважно вже існує у релігійних канонах), метафора формується парадоксально (у вигляді послідовної логіки вибагливих асоціацій, що нагадують сон або марення). Рівень інтерпретації залежать від морфологічних й синтаксичних параметрів етимона: автор демонструє своє світосприймання та унікальність стилю, аудиторія відчитує доступні їй образи. Насамкінець визначено, що найскладніше працювати із сюрреалістичними зображеннями. Однак у сирійській семіосфері навіть вони виразно ідеологічно марковані. Отже, це високохудожнє модерне мистецтво відносно читабельне. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/28233 |
Тип вмісту: | Article |
Розташовується у зібраннях: | Наукові роботи (FFG) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
ст cирія 2.pdf | 1,12 MB | Adobe PDF | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.