Окремі аспекти повсякденного життя волинських учителів у повоєнні роки (1944 – 1953)

Abstract

Соціальна історія та вивчення повсякдення різних груп населення в сучасній історичній науці є досить популярним напрямом досліджень, особливо із врахуванням того факту, що у радянський період історія повсякдення, фактично, не отримала практичного розвитку. Історія повсякдення є тим напрямом дослідження історії сьогодні, котрий ввів до великого світу науки маленьку людину в її буденності. Це нове розуміння минулого як «історії знизу» або «зсередини», яке дало голос «маленькій людині». Як не дивно, але цей напрям на Заході виріс із протесту проти «професорської» історії, проти глобальних теорій,проти розгляду історії в абстрактних категоріях – тільки як розвиток економічних і соціальних процесів.Дослідження повсякденного життя радянських вчителів є важливим з огляду на низку причин, серед яких, окрім визначальних штрихів до вивчення досліджуваної епохи, є і спроба поглянути на умови життя та праці учителів не просто у радянській Україні, а й на перефирії, у відсталих з точки зору соціально-економічного розвитку районах Волині, куди здебільшого молоді педагоги їхати не хотіли. Актуальність означеної теми підсилюється також рефомами в освітньому процесі, які відбуваються в Україні нині і сягають корінням у досліджувану епоху.