Соціально-філософський вимір учення Григорія Сковороди про щастя

Abstract

У статті здійснено аналіз учення Григорія Сковороди про щастя. Розкрито розуміння філософом феномену людини та її місця у Всесвіті. Зосереджено увагу на тому, що вся філософія Григорія Сковороди має ціль – навчити розпізнати в собі людину, ідентифікувати її й бути нею. Також визначено, що Григорій Сковорода саме людині у Всесвіті відводив основну роль завдяки здатності до самопізнання. Окреслено, що в Григорія Сковороди погляд на щастя ідеалістичний, християнський, який ґрунтується на таких складниках, як самопізнання, сродність праці, легкість (що виводиться з необхідності), чистота внутрішнього світу людини, дружба. Адже вміння людини бути щасливою спрацює й на суспільне благо. Головне – визначити своє місце у Всесвіті. Дослідження вчення Григорія Сковороди про щастя здійснено в соціально-філософському вимірі сучасного суспільства.

The article provides a thorough analysis of Hryhorii Skovoroda’s doctrine of happiness. The philosopher’s understanding of the phenomenon of man and his place in the Universe is revealed. Attention is focused on the fact that the whole philosophy of Hryhorii Skovoroda is aimed at teaching to recognize a person in oneself, to identify him and to be him. And Hryhorii Skovoroda’s doctrine of man is based on his theory of two natures and three worlds, which shows the visible and invisible natures and how to achieve the transformation of the outer man into the inner one. It is also determined that Hryhorii Skovoroda was convinced that it is man who should be given the main role in the Universe due to the ability to self-knowledge. After all, the ability of a person to be happy will work for the public good. The main thing is to determine your place in the Universe. It is substantiated that it is he who for the first time in the history of Ukrainian philosophy outlines the field of reasoning about man, about his identity in time, about the essence of man, about the meaning of life, determines the range of anthropological problems, cognizes man in both ontological and epistemological and axiological dimensions. The study of Hryhorii Skovoroda’s doctrine of happiness is conducted in the socio-philosophical dimension of modern society.