Статево-вікові особливості розвитку емпатії в підлітково-юнацькому віці

Abstract

Робота присвячена вивченню емпатії у системі інших особистісних властивостей, зокрема самооцінки, комунікативних умінь та ціннісних орієнтацій в підлітково-юнацькому віці. На основі аналізу теоретичних джерел обгрунтовано вплив емпатії на особистісний та моральний розвиток учнівської молоді, її спрямованість, соціально-психологічну адаптацію та особистісну самореалізацію. Водночас, емпатія в роботі розглядається як не лише інтегративна особистісна якість, а й складне структурне утворення, в якому виділяється емоційний (співпереживання), когнітивний (співчуття) та дієвий (внутрішнє та реальне сприяння, допомога) компоненти. Проведене дослідження розвитку емпатії у двох вікових групах (підлітків та юнаків) дало можливість виявити дещо вищий (проте статистично недостовірний) рівень розвитку цієї якості у юнацькому віці. Аналіз гендерних особливостей показав, що існують статеві розходження в показниках окремих складових і загального рівня емпатії. Можна говорити про те, що дівчата більш емпатійні до героїв художніх творів і до тварин, ніж юнаки. У старшокласниць також прослідковується більша схильність співчувати і співпереживати дітям. Загальний рівень емпатії в дівчат також вищий, ніж у юнаків. Статистично значущі статево-вікові відмінності у загальній вибірці виявились за такими показниками: ціннісними орієнтаціями, комунікативною компетентністю, домінуванням та дружелюбністю. Відмінності між групами різного віку у сформованості ціннісних орієнтацій обумовлені різницею цих показників у чоловічій вибірці; показник домінування статистично значущо відрізняється як у хлопців, так і у дівчат; а різниця у дружелюбності обумовлена різницею між дівчатами – десятикласниці виявились значно дружелюбнішими за семикласниць. Кореляційний аналіз досліджуваних показників дав можливість встановити, що декілька з них взаємопов'язані з емпатією, зокрема, ціннісні орієнтації, стать та комунікативна компетентність. Виявлено, що дівчата відрізняються більш високими показниками загального рівня емпатії в обох групах (підлітків та юнаків), що підтверджено результатами дослідження. Водночас, соціально спрямована система цінностей сприяє здатності до співпереживання і навпаки – здатність співпереживати детермінує формування морально-етичних суспільних цінностей особи. Комунікативна компетентність передбачає вміння адекватно, з позицій взаємодовіри, сприймати себе та інших, а в основі емпатійності особи лежить прагнення до взаємодії на тих самих засадах. Отже, в ході кореляційного аналізу було встановлено, що декілька показників є пов'язаними з емпатією: стать, ціннісні орієнтації та комунікативна компетентність особистості. Це ще раз підтверджує системоутворюючу роль емпатії у формуванні соціальної спрямованості особистості, яка передбачає, крім емоційного та когнітивного компонентів, дієвий – прагнення до співдопомоги, співучасті у справах іншого.