Ставлення до інформації як чинник психологічного благополуччя студентів під час війни

Abstract

Проблема ставлення до інформації як чинника психологічного благополуччя студентів в умовах війни не отримала належного висвітлення у науковій літературі, попри існування серйозних запитів суспільства щодо збереження інформаційної безпеки та психологічного благополуччя особистості молодої людини. Цим зумовлено актуальність та вибір теми дослідження «Ставлення до інформації як чинник психологічного благополуччя студентів під час війни». Метою дослідження є теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити ставлення до інформації як чинник психологічного благополуччя студентів під час війни. Визначено такі завдання дослідження: здійснити теоретичний аналіз наукових досліджень у вітчизняній та зарубіжній літературі щодо проблеми ставлення до інформації студентів під час війни; емпірично дослідити ставлення до інформації як чинника психологічного благополуччя студентів в умовах тривалого травматичного стресу; визначити види ставленнь студентів до інформації та рівнів психологічного благополуччя в умовах тривалого травматичного стресу під час війни. Об’єкт дослідження – психологічне благополуччя студентів. Предмет дослідження – ставлення до інформації як чинник психологічного благополуччя студентів. Для вирішення завдань та досягнення поставленої мети було використано теоретичні: аналіз, синтез, узагальнення, систематизація наукових джерел для вивчення психологічного змісту поняття ставлення до інформації, визначення впливу ставлення до інформації на психологічне благополуччя особистості студента, та емпіричні методи. У результаті дослідження встановлено, що ставлення до інформації – це сукупність когнітивних та емоційно-мотиваційних операцій і дій (як психічних, так і фізичних) стосовно певного інформаційного об’єкта. Категорія «ставлення до інформації» охоплює систему індивідуальних, вибіркових та свідомих ставлень, що виявляється у способах обробки інформації, стилях її засвоєння, а також виборі джерела та змісту інформації відповідно до інформаційних потреб особистості. Установлено концептуальні межі поняття психологічного благоплуччя як феномену, що описує стан та особливості внутрішнього світу людини, що визначають її гармонійну взаємодію як з собою, так і з іншими. Існує зв'язок психологічного благополуччя та психічного здоров’я людини, яке є в ситуації ризику в умовах тривалого травматичного стресу під час війни. Кожен вид ставлень, зокрема індивідуальні, вибіркові та свідомі сполучаються із конкретними видами інформаційного простору студентів, відповідно індисеміосферою (знаки і символи, якими послуговується людина для особистісного зростання), мінісеміосферою (знаки і символи для ефективної міжособистісної взаємодії), семіосферою (знаки і символи для вироблення активної громадянської позиції, зростання суспільних інтересів та соціальної активності). Усі виділені компоненти тісно мають свою специфіку функціонування в умовах тривалого травматичного стресу під час війни. Аналіз результатів емпіричного дослідження вибіркових та індивідуальних ставлень студентів свідчить про те, що існують зв’язки між показниками конкретно-послідовного стилю засвоєння інформації та суб’єктивованого/категоріального способу обробки інформації; показниками абстрактно-довільного стилю із показниками рефлективного способу обробки інформації, показниками конкретно-довільного стилю з показниками імпульсивного способу обробки інформації, показниками абстрактно-послідовного стилю з показниками аналітичного способу обробки інформації. Найкращими стилями обробки інформації, які забезпечують взаємодію ставлення до інформації та психологічного благополуччя є об’єктивовано-категоріальний та рефлективний. Низький рівень психологічного благополуччя притаманний студентам із домінуючими синтетичним та імпульсивним стилями обробки інформації, що становлять основу їхніх вибіркових та свідомих ставлень до інформації.