The schemes of the academic dishonesty in scientific publication activities and measures to prevent them

Abstract

In the conditions of open access to electronic versions of scientific materials (articles, books, dissertations), a great threat has appeared regarding their dishonest use. In addition, some authors of publications use unscrupulous schemes to increase and speed up their authorship. The purpose of the study is to identify and analyze schemes of academic dishonesty related to the authorship of scientific publications and to determine measures to prevent them separately for different subjects. The following methods were used to realize the purpose of the research: analysis, observation, interviewing – to identify various schemes of academic dishonesty, which are used by scientists to increase the number of their own publications, or for other reasons; graphic method – for their schematic representation. The author considers nine schemes of academic dishonesty, which were formed on the basis of the analysis of personal pages of scientists and articles in scientific journals, observations of scientific activities, and interviewing. The reasons and goals of their occurrence are indicated. A laconic symbolic name was selected for each scheme: «Migration», «Voualization», «Resection», «Intervention», «Extraction», «Cooperation», «Compilation», «Accumulation», «Evacuation». In order to prevent manifestations of academic dishonesty, a number of measures are proposed separately for higher education institutions and scientific institutions, as well as editorial boards of journals and private publishing houses, where materials are submitted for publication.

В умовах відкритого доступу до електронних версій наукових матеріалів (статей, книг, дисертацій) з’явилася велика загроза щодо їх недоброчесного використання. Окрім того, окремі автори публікацій використовують недоброчесні схеми задля збільшення та пришвидшення свого авторства. Метою дослідження є виявити та проаналізувати схеми академічної недоброчесності, пов’язані з авторством наукових публікацій, і визначити заходи їх запобігання окремо для різних суб’єктів. Для реалізації мети дослідження використано такі методи: аналіз, спостереження, інтерв’ювання – для виявлення різноманітних схем академічної недоброчесності, які застосовують науковці для збільшення кількості власних публікацій, або з інших міркувань; графічний метод – для їх схематичного відображення. Розглянуто дев’ять схем академічної недоброчесності, які сформовано на основі аналізу персональних сторінок науковців і статей у наукових журналах, спостережень за науковою діяльністю, інтерв’ювання. Вказано причини та цілі їх виникнення. Кожній схемі підібрана лаконічна символічна назва: «Міграція», «Вуалізація», «Резекція», «Інтервенція», «Екстракція», «Кооперація», «Компіляція», «Акумуляція», «Евакуація». З метою запобігання проявам академічної недоброчесності, запропонована низка заходів окремо для ЗВО та наукових установ, а також редакційних колегій журналів і приватних видавництв, куди подаються матеріали для публікації.