Особливості роботи Державної служби України з надзвичайних ситуацій в умовах воєнного стану

Abstract

Актуальність теми дослідження. Становлення української державності тісно пов’язане з вирішенням питань державного управління та розвитком науки управління суспільним розвитком. Це потребує теоретико-методологічного обґрунтування механізмів державного управління, визначення адміністративноорганізаційних напрямів державотворення, а також аналізу функцій, структури, повноважень і специфіки діяльності органів державної влади всіх рівнів у сфері цивільного захисту. Актуальність дослідження зумовлена складними викликами, з якими стикається Україна в умовах воєнного стану. Державна служба з надзвичайних ситуацій (ДСНС) відіграє ключову роль у забезпеченні безпеки населення, захисті об'єктів критичної інфраструктури та мінімізації наслідків надзвичайних ситуацій, які виникають унаслідок бойових дій. Ефективна діяльність цієї служби є важливим елементом національної безпеки та стійкості країни в умовах кризи. Під час воєнного стану обсяг завдань, що стоять перед ДСНС, значно зростає. До традиційних функцій із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій додається необхідність оперативного реагування на загрози, пов’язані з військовими діями, включно з розмінуванням територій. Дослідження теми є важливим з кількох причин: зростання загроз і викликів у воєнний час; необхідність забезпечення національної безпеки; підготовка до потенційних майбутніх викликів; ліквідація довготривалих наслідків війни; відсутність достатніх наукових напрацювань, попри важливість теми, існує обмежена кількість досліджень, які аналізують специфіку роботи ДСНС у період воєнного стану. Це створює необхідність у напрацюванні теоретичних і практичних рекомендацій для вдосконалення її діяльності. Дослідження теми дозволить розробити конкретні рекомендації щодо підвищення ефективності роботи ДСНС у складних умовах воєнного стану, що сприятиме захисту населення та стійкості держави перед загрозами. Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні особливостей організації роботи ДСНС у період воєнного стану, аналізі ключових викликів та розробці рекомендацій для підвищення ефективності діяльності служби в екстремальних умовах. Для досягнення визначеної мети були поставлені такі завдання: - проаналізувати та узагальнити стан вітчизняних і зарубіжних теоретикометодологічних напрацювань з питань наукових досліджень функціональноструктурного аспекту державного управління у сфері запобігання надзвичайних ситуацій; - дослідити еволюцію та становлення Державної служби з надзвичайних ситуацій України; - проаналізувати діяльність та практичну роботу працівників служби цивільного захисту; - роль служби в умовах вживання невідкладних заходів щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України; - виявити специфіку співпраці ДСНС з громадами та у Волинській області зокрема. Об’єктом дослідження є Державна служба України з надзвичайних ситуацій в структурі органів влади. Предмет дослідження – особливості роботи державної служби з надзвичайних ситуацій в умовах воєнного стану. Наукова новизна роботи полягає в у глибокому та системному підході до вивчення роботи ДСНС у воєнний стан, визначенні специфічних викликів та розробці інноваційних рекомендацій для підвищення ефективності її діяльності в умовах надзвичайних ситуацій військового характеру. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості застосування висновків і положень дослідження для подальшої наукової роботи над обраною проблематикою, а також у навчальному процесі під час викладання дисциплін з управління та безпеки. Аналітичні матеріали можуть слугувати органам державної влади та політичним партіям при розробці власних політичних програм. Результати магістерського дослідження можуть бути використані громадськістю для обговорення перспектив розвитку державної служби з надзвичайних ситуацій. Структура роботи зумовлена метою, завданнями та логікою дослідження. Дослідження складається зі вступу, трьох розділів, семи підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи – 57 сторінок.