Вплив децентралізації влади на розвиток партисипативної демократії в Україні

Abstract

У роботі здійснено політологічний аналіз еволюції громадської участі у процесі впровадження реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні (на прикладі Волинської області) у період з 2014 р. до 2021 р. У теперішній час, багато країн із різним рівнем розвитку, серед яких і Україна – потребують активного залучення жителів територіальних громад до управління місцевими справами, підвищення освіченості громадян, впровадження реальної політичної децентралізації, шляхом сприяння участі людей у прийнятті рішень. Варто зауважити, що Україна знаходиться у складній ситуації, оскільки певні ментальні настанови, які залишилися українцям у спадок від комуністичного режиму, Голодоморів та столітньої русифікації, залишили Україні спотворену суспільну свідомість, яка проявляється у негативних звичках, стереотипах та патерналістському способі мислення значної частини населення України. Незважаючи на збройну агресію з боку Російської Федерації, яка розпочалася у 2014 р., за допомогою членів громадянського суспільства, політиків, журналістів, міжнародних партнерів, громадян, саме в 2014 р., в Україні розпочалася реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Успішна реалізація децентралізаційної реформи, високий рівень політичної культури, розвинене місцеве самоврядування, активне громадянське суспільство – усе це в комплексі, зробить Україну сильним 3 гравцем на міжнародній арені та унеможливить намагання Росії знищити українську незалежність. У зв’язку з тим, що в українському науковому дискурсі недостатньо досліджена роль громади як суб’єкта політичних відносин у процесі децентралізації влади, було важливо здійснити комплексний політологічний аналіз стану партисипативної демократії в Україні та впливу реформи децентралізації влади на її розвиток на прикладі Волинської області. Об’єкт дослідження – динаміка розвитку та механізми партисипативної демократії в Україні. Предмет дослідження – вплив децентралізації влади на становлення, розвиток та перспективи партисипативної демократії на рівні територіальних громад в Україні: регіональний досвід. У межах поставленої мети, з’ясовано стан партисипативної демократії (демократії участі) в Україні; висвітлено яким чином децентралізація впливає на розвиток партисипативної демократії; охарактеризовано процес активізації територіальних громад у ході децентралізації влади на прикладі Волинської області; висвітлено роль політичних партій та інститутів громадянського суспільства в активізації демократії участі; а також проаналізовано чеський та польський досвід залучення громадян до участі у місцевому самоврядуванні та сформовано найкращі практики для України. У розділі 1 «Партисипативна демократія як об’єкт наукового дослідження» встановлено, що територіальна громада є основою, фундаментом, первинним рівнем місцевого самоврядування, яка має свої економічні, культурні, територіальні та історичні особливості. З’ясовано, що у зв’язку з впровадженням в 2014 р. в Україні реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади, з’явилися нові можливості для активної громадської участі та розвитку громад. Співпраця та взаємодія між жителями громад та органами місцевого самоврядування є запорукою побудови високоосвіченого, демократичного суспільства в Україні. Встановлено, що громадська участь виконує освітню, інтегративну 4 та функцію легітимності рішень, а також, демократія участі захищає громадян від політичних рішень, нав’язаних згори та виконує функцію самовдосконалення людини. Визначено, що демократія участі не може і не повинна підмінювати представницьку демократію, оскільки ефективне управління можливе лише за умови збалансованого поєднання цих двох видів демократичних механізмів. Також встановлено, що у зв’язку з тим, що Україна розташована між Європейським Союзом та Російською Федерацією, українці мають як радянські, так і європейські звички та цінності. Важливим складником української ментальності є громадоцентризм, який проявляється у схильності до самоврядування та самоорганізації, що було проявлено українським суспільством у формі активного добровільного об’єднання громад, яке розпочалося у 2014 р. в Україні. Проаналізовано нормативну базу для розвитку партисипативної демократії та громадянського суспільства. Встановлено, що зайва формалізованість та регламентація партисипативної демократії не завжди добре впливає на реальну громадську участь. Дуже важливо, щоб ця участь існувала не лише де-юре, але й де-факто. У розділі 2 «Характеристика процесу активізації територіальних громад у ході децентралізації у Волинській області», встановлено, що розпорядженням КМУ від 12.06.2020 р. у Волинській області було створено 54 територіальні громади. У дисертаційному дослідженні встановлено, що у територіальних громадах Волинської області, протягом 2014-2021 рр., було проведено більше 200 загальних зборів та громадських слухань, зареєстровано близько 110 місцевих ініціатив, подано більше 50 електронних петицій, створено близько 18 органів самоорганізації населення. З’ясовано, що більшість територіальних громад об’єднувалися в різний час, саме тому їх здобутки у сфері партисипативної демократії суттєво різняться. Також, проаналізовано у яких громадах Волинської області затверджені стратегії розвитку, статути та положення у сфері розвитку партисипативної демократії. Поставлено практичне завдання для територіальних громад 5 Волинської області – затвердження статутів відповідно до чинного законодавства. У зв’язку зі збільшенням надходжень до місцевих бюджетів та розширенням повноважень на місцях, з’ясовано, що певні політичні партії в час місцевих виборів 2020 р., використовували маніпулятивні політичні технології, впливаючи таким чином на свідомість виборців. У розділі 3 «Перспективи вдосконалення форм громадської участі на прикладі країн Польщі та Чехії», зауважено, що Україні не потрібно буквально копіювати приклади реформування інших країн, оскільки вона має свої історичні, політичні, територіальні та інші особливості. Проаналізовано нові форми громадської участі Чехії, які останніми роками стають популярними, а саме: опитування громадян, бюджет участі, спільний (партнерський) підхід до створення стратегічного плану розвитку міста, планування громади, муніципальні мобільні додатки, марафон ідей (Ideathon), літній офіс старости тощо. Грунтуючись на джерелах польських науковців з’ясовано, що рівень розвитку демократії участі у Польщі залежить від типу гміни (міська, селищна, сільська) та географічного розташування, точніше впливу регіональних моделей політичної культури. Також з'ясовано, що географічне розташування значно більше впливає на рівень партисипації мешканців ніж тип гміни. Також досліджено, що у міських або сільських радах як Польщі, так і Чехії створено спеціальні департаменти, відділи або запроваджено окрему посаду працівника чи працівниці з питань розвитку партисипативної демократії. Встановлено, що на найближчі 10 років, як більшість країн Європейського Союзу, так і Україна, ставлять перед собою одну важливу ціль – максимальна цифровізація. У загальному, стратегії розвитку цих країн зосереджені на цифровізації уряду та послуг, політехнічній освіті, розвитку інноваційних та дослідницьких центрів, розумних інвестиціях, захисті інтелектуальної власності. Висвітлено одну із нових та популярних форм деліберативної демократії в Польщі – панель громадян. 6 Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що здійснено одну з перших спроб у вітчизняній політичній науці обґрунтувати вплив децентралізації влади на розвиток партисипативної демократії – необхідної умови формування громадянського суспільства в Україні. Зокрема, предметом розгляду та аналізу стали місцеві політичні інститути, політичні партії, інститути громадянського суспільства, політичні традиції. Вперше показано позитивний вплив реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади на розвиток партисипативної демократії на прикладі Волинської області. Проаналізовано, що було виконано відповідно до Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016-2020 роки у питаннях розвитку демократії участі на локальному рівні. Встановлено політичну орієнтацію українського суспільства на громадоцентризм, який проявляється у схильності до самоврядування та самоорганізації та проявився українським суспільством у формі активного добровільного об’єднання громад, яке розпочалося у 2014 р. в Україні і проявилось під час російського вторгнення. Встановлено важливість стратегічного розвитку цифровізації послуг у територіальних громадах, зважаючи на досвід Польщі і Чехії. Сформульовано практичні рекомендації щодо розвитку інституційних підходів та інструментів демократії участі для України на основі аналізу партисипативної демократії на локальному рівні в Чехії та Польщі, що сприятиме наближенню місцевого самоврядування України до стандартів Європейської хартії місцевого самоврядування. Результати дослідження можуть бути використані органами місцевого самоврядування, політичними партіями, інститутами громадянського суспільства, органами самоорганізації населення, громадськими активістами, засобами масової інформації, вітчизняними та іноземними закладами освіти. Також, фактичний матеріал досліджений у роботі, можна використати при підготовці підручників та посібників із питань громадянської освіти, при викладанні курсів із суспільно-політичних дисциплін, при проведенні 7 тренінгів, воркшопів, форумів та вебінарів з питань партисипативної демократії. Пряця є інноваційним проектом, оскільки пропонує нові креативні ініціативи, які досі не були запропоновані іншими науковцями та розширює межі політологічного дискурсу щодо цього питання