Please use this identifier to cite or link to this item: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/24546
Title: Особливості лабораторного статусу хворих на COVID-19 залежно від віку та супутньої паталогії
Authors: Ющук, Ганна Львівна
Bibliographic description (Ukraine): Ющук Г. Л. Особливості лабораторного статусу хворих на COVID-19 залежно від віку та супутньої паталогії : дис. на здобуття наук. ступеня доктора філософії: 091 – Біологія. Луцьк, 2024. 155 с.
Issue Date: 2024
Date of entry: 30-Jul-2024
Publisher: Волинський національний університет імені Лесі Українки
Country (code): UA
Science degree: Доктор філософії
Level thesis: Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії
Code and name of the specialty: 091 Біологія
Defense council: Разова спеціалізована вчена рада
Institution defense: Волинський національний університет імені Лесі Українки
Supervisor: Пикалюк, Василь Степанович
Шевчук, Тетяна Яківна
Committee members: Бойко, Петро Костянтинович
Мотузюк, Олександр Петрович
Валецький, Юрій Миколайович
Лаповець, Любов Євгенівна
Грищук, Леонід Андрійович
UDC: 616.9-036.21/.22(043.5)
Keywords: COVID-19
COVID-19
жінки
чоловіки
вік
лабораторна діагностика
гематологічні
біохімічні
гемостазиологічні показники крові
прогнозування
Abstract: COVID-19 – гостре інфекційне захворювання, спричинене вірусом SARS-CoV-2. Перважна більшість пацієнтів мають клінічні симптоми. Хворі на COVID-19 поділяються залежно від перебігу захворювання та симптоматики на легкі, середньої тяжкості, тяжкі та критичні. Основними критеріями поділу пацієнтів є рівень ураження легень і вираженість запального процесу [234].Тому саме розвиток пневмонії при COVID-19 є поширеною причиною ушпиталення та високого відсотка смертності. Використання комп’ютерної томографії (КТ) відіграє ключову роль у визначенні наявності та тяжкості пневмонії у пацієнтів із COVID-19 [1; 178]. На сьогодні комп’ютерна томографія доступна не у всіх відділеннях невідкладної допомоги [47]. Крім того, приміщення КТ є зоною високого ризику нозокоміальної передачі COVID-19 [75]. Тому існує потреба у швидких, дешевих і загальнодоступних гематологічних біомаркерах для спрощення процесу своєчасної діагностики та ефективного лікування пацієнтів на COVID-19. Метою дисертаційної роботи було дослідити особливості лабораторного статусу у хворих на COVID-19 залежно від віку, статі, наявних супутніх патологій та розробити прогностичну модель стратифікації перебігу коронавірусного захворювання у пацієнтів. Відповідно до мети дослідження сформульовано такі завдання: 1) проаналізувати вікові й статеві популяційні характеристики хворих на коронавірусну інфекцію; 3 2) дослідити лабораторні показники крові у хворих на COVID-19 з урахуванням статевої приналежності; 3) встановити особливості лабораторних показників крові у хворих на коронавіросну інфекцію залежно від віку та супутніх патологій; 4) з'ясувати результати гематологічних, біохімічних та гемостазиологічних показників крові у хворих на коронавірусну інфекцію різного ступеня тяжкості перебігу; 5) вивчити особливості лабораторних показників крові в ушпиталених пацієнтів із підтвердженим COVID-19 та їх значення для прогнозування перебігу захворювання; 6) на основі логістичного регресійного аналізу початкових гематологічних показників крові побудувати прогностичну модель імовірного клінічного перебігу COVID-19 для диференціювання подальшої терапії коронавірусних хворих. З-поміж хворих на COVID-19 із летальним завершенням перебігу інфекції превалювали пацієнти похилого та старечого віку. Серед одужалих переважали хворі середнього та похилого віку жіночої статі. Встановлено більший відсоток одужалих жінок порівняно з чоловіками. Основними супутніми патологіями в ушпиталених пацієнтів із коронавірусною інфекцією були захворювання серцево-судинної системи (гіпертонічна та ішемічна хвороби серця, кардіо- та склероз аорти, недостатність мітрального клапана), метаболічні дисфункції (ожиріння, цукровий діабет), захворювання дихальної (пневмонія) та нервової (деменція) систем. У 85% хворих на COVID-19 із летальним завершенням інфекції зафіксовано наявність супутньої патології, з них у 62,32% обстежуваних в анамнезі виявлено декілька супутніх захворювань. У групі одужалих встановлено менший відсоток осіб із декількома супутніми патологіями (17,27%). Таким чином, підвищені ризики тяжкого перебігу COVID-19 і його летального завершення були пов’язані з чоловічою статтю, похилим і старечим віком, наявністю декількох супутніх патологій. 4 Для лабораторних показників хворих на коронавірусну інфекцію характерні лейкоцитоз, нейтрофілія та підвищений NLR. Вищі значення лейкоцитів, нейтрофілів (Neut#, Neut%) та NLR превалювали у групі пацієнтів без супутніх патологій. Така особливість, імовірно, може бути пояснена більшими реактивними потенціями імунної системи таких осіб у відповідь на проникнення в організм вірусу SARS-CoV-2. У хворих на COVID-19 встановлено збільшення з віком (від молодого до старечого) абсолютних значень D-димеру, розрахункового індексу Dдимер/фібриноген (від похилого до старечого віку), а також концентрації сечовини (від молодого до старечого). Обстежувані молодого віку мають нижчі показники лактату й лактатдегідрогенази. У хворих із летальним завершенням перебігу COVID-19 лабораторно діагностована лімфопенія, лейкоцитоз й нейтрофілія, тромбоцитопенія, збільшення IG# та інтегральних індексів (NLR, d-NLR, IGLR×100, SII), підвищення біохімічних показників (аспартатамінотрансферази, лактатдегідрогенази, креатинінфосфокінази, сечовини, креатиніну, глюкози, лактату та рівня С-реактивного білка) та значень гемостазу (D-димера, фібриногену, D-димера/фібриногену, міжнародного нормалізованого відношення, активованого часткового тромбопластинового часу, розчинних фібрин-мономерних комплексів). Відмінну діагностичну точність для прогностичного диференціювання методом ROC-аналізу можливих результатів завершення перебігу COVID-19 (летальність – одужання) зафіксовано для нейтрофілів (>5,8 абс. од.), NLR(>7,36 ум. од.), SII (>1407 ум. од.), креатинінфосфокінази (>165 Од/л), D-димер (>234 мг/дл), розчинних фібрин-мономерних комплексів (>4,2 мг/100 мл). Добру діагностичну точність – для лімфоцитів (≤0,8 абс. од.), IGLR×100 (>3,79 ум. од.), Cреактивного білка (>44,5 мг/л), сечовини (>6,29 ммоль/л) та Dдимер/фібриноген (>40,6 ум. од.). У пацієнтів із тяжким перебігом COVID19, порівняно з легким, зафіксовано більшу кількість паличкоядерних нейтрофілів та розчинних фібрин-мономерних комплексів, меншу 5 концентрацію тромбоцитів та рівня d-NLR. Ризик смертності (прогнозування летальність – одужання) корелює з рівнем NLR (підвищення значень показника на умовну одиницю збільшує ризик смертності для пацієнтів у 1,42 рази) та D-димер (у 1,02 рази при підвищенні значень показника на 1 мг/дл). За результатами багатофакторного логістичного регресійного аналізу ризик настання летальності у хворих із COVID-19 (прогнозування летальність – одужання з тяжким перебігом) статистично достовірно асоціювався зі значеннями показників NLR (при підвищенні значень показника на умовну одиницю ризик зростає у 1,77 рази) та C-реактивного білка (при підвищенні значень на мг/мл ризик настання летальності збільшується у 1,02 рази). Ризик тяжкого перебігу захворювання статистично достовірно пов’язаний із кількістю паличкоядерних нейтрофілів (при збільшенні на абсолютну одиницю у 4,96 рази). Розроблена авторська модель послідовного превентивного прогнозування перебігу коронавірусної інфекції з використанням предикторів NLR, dNLR, IGLR×100, PLR, SII. Практична апробація демонструє, що запропонована модель є ефективним методом диференціювання алгоритму терапії у хворих на COVID-19.
URI: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/24546
URL for reference material: http://ra.vnu.edu.ua/spetsializovani-vcheni-rady/razovispetsializovani-vcheni-rady/yushhuk-ganna-lvivna/
Content type: Dissertation
Appears in Collections:Дисертації (ВНУ)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
YUshhuk_2024.pdfДисертація Ющук Г. Л.2,1 MBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.