Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/24019
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorПутятіна, Галина-
dc.contributor.authorРубан, Лариса-
dc.contributor.authorPutyatina, Halyna-
dc.contributor.authorRuban, Larysa-
dc.date.accessioned2024-04-02T12:07:04Z-
dc.date.available2024-04-02T12:07:04Z-
dc.date.issued2020-
dc.identifier.citationПутятіна Г., Рубан Л. Покращення якості життя жінок похилого віку засобами оздоровчо-рекреаційної рухової активності / Галина Путятіна, Лариса Рубан // Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Фізичне виховання і спорт : журнал / уклад. А. В. Цьось, А. І. Альошина. – Луцьк, 2020. − Вип. 37. – С. 56–61.uk_UK
dc.identifier.urihttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/24019-
dc.description.abstractУ статті досліджено проблему покращення якості життя жінок похилого віку за рахунок підвищення рухової активності. Старіння населення є найсерйознішим викликом фінансово-економічній системі держави, тому актуальним стає питання забезпечення оздоровчо-рухової активності та сприяння покращенню якості життя жінок похилого віку. Мета дослідження – визначити ставлення жінок похилого віку до свого життя та розрахувати індекс якості їхнього життя, розробити програму оздоровчо-рекреаційної рухової активності та довести її ефективність. Методи дослідження – вивчення сучасної науково-методичної літератури, індексу якості життя жінок похилого віку за допомогою комп’ютерної тест-програми «Оцінка якості Вашого життя», яка складається з 36 питань, за такими сферами, як фізичні критерії, психологічні критерії, рівень незалежності, соціальні відносини, навколишнє середовище, критерії духовності. У дослідженні взяли участь 34 жінки похилого віку. На базі науково-проблемної лабораторії ХДАФК організовано «Школу активного довголіття». Результати дослідження. Під час первинного спілкування 37 % жінок мали середній бал індексу якості життя, 48 % – низький, 15 % – перебували в депресивному стані (дуже низький бал). Розроблено оздоровчу програму, яка представлена ранковою гігієнічною гімнастикою, оздоровчою ходьбою, аутотренінгом за методикою Шульца, інформаційно-просвітницькими бесідами на оздоровчі теми. Динаміка розрахунку індексу якості життя показала позитивні зміни, а саме: середній бал індексу якості життя набули 64 % жінок, у 36 % – низький рівень, проте в депресивному стані не перебувала жодна жінка. Висновки. Проведене дослідження підтверджує, що посилення ролі рухової активності в повсякденному житті жінок похилого віку повинно здійснюватися за допомогою організації «Шкіл активного довголіття». Основними шляхами реалізації діяльності з формування оздоровчо-рекреаційної рухової активності є популяризація активного способу життя людей похилого віку на громадському й державному рівнях.The article investigates the problem of improving the quality of life of elderly women by increasing physical activity. The aging of the population is a serious challenge to the financial and economic system of the state, therefore, the issue of ensuring health and physical activity and promoting the improvement of the quality of life of elderly women is becoming urgent. The Objective of the Study is to determine the attitude of older women to their life and to calculate the index of their quality of life. To develop a program of health-improving and recreational physical activity and prove its effectiveness. Research Methods: study of modern scientific and methodological literature, determination of the quality of life index of elderly women using the computer test program «Assessment of the quality of your life», which consists of 36 questions, in the areas: physical criteria, psychological criteria, level of independence, social relations, environment, criteria of spirituality. The study involved 34 elderly women. On the basis of the scientific-problem laboratory of KHDAFK, the «School of Active Aging» was organized. Research Results. During the initial communication, 37 % of women had an average score of the quality of life index, 48 % – a low score, 15 % of women were depressed (very low score). A health-improving program was developed, which was presented by morning hygienic gymnastics, health-improving walking, auto-training according to the Schultz method, informational and educational conversations on health-improving topics. The dynamics of calculating the quality of life index showed positive changes, namely: the average score of the life quality index was acquired by 64 % of women, 36 % of women still had a low level, but not a single woman was in a depressed state. Conclusions. The conducted research confirms that the strengthening of the role of physical activity in the daily life of older women should be carried out through the organization of «Schools for Active Aging». The main ways of implementing activities to form health-improving and recreational physical activity is to popularize the active lifestyle of older people at the social and state levels.uk_UK
dc.format.extent56-61-
dc.language.isoukuk_UK
dc.publisherСхідноєвропейський національний університет імені Лесі Українкиuk_UK
dc.subjectпохилий вікuk_UK
dc.subject«Школи активного довголіття»uk_UK
dc.subjectякість життяuk_UK
dc.subjectоздоровчо-рухова активністьuk_UK
dc.subjectold ageuk_UK
dc.subject«Schools for Active Aging»uk_UK
dc.subjectquality of lifeuk_UK
dc.subjecthealth and physical activityuk_UK
dc.titleПокращення якості життя жінок похилого віку засобами оздоровчо-рекреаційної рухової активностіuk_UK
dc.title.alternativeImproving the Quality of Life of Elderly Women by Means of Health-Improving and Recreational Physical Activityuk_UK
dc.typeArticleuk_UK
dc.citation.issue37-
dc.citation.journalTitleМолодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки-
dc.contributor.affiliationХарківська державна академія фізичної культури (м. Харків)uk_UK
dc.coverage.countryUAuk_UK
Розташовується у зібраннях:Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, 2020, № 37

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
2020_37-56-61.pdf642,82 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.