Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/23189
Назва: Іранський кінематограф як еквівалент журналістики у системах масової комунікації та культури: частина перша
Автори: Косюк, Оксана Михайлівна
Бібліографічний опис: Косюк О. М. Іранський кінематограф як еквівалент журналістики у системах масової комунікації та культури: частина перша. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2023. Т. 34 (73). № 2. С. 311–322. DOI : https://doi.org/10.32782/2710-4656/2023.2.2/17
Журнал/збірник: Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика
Випуск/№ : 2
Том: 34 (73)
Дата публікації: 2023
Дата внесення: 27-лис-2023
Видавництво: Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського
Країна (код): UA
DOI: https://doi.org/10.32782/2710-4656/2023.2.2/17
УДК: 821.161.2+355.12
Теми: кінематограф
журналістика
факт
образ
інтерпретація
шиїзм
Іран
Діапазон сторінок: 311-322
Короткий огляд (реферат): У статті проаналізовано іранський кінематограф – доволі вартісний замінник журналістики, яка в історії перської цивілізації перманентно потрапляє під релігійну й політичну цензури. За допомогою методів культурологічного аналізу, новітнього раціоналізму та постколоніальної критики доведено, що в інтерпретаціях Аккаса Баші, Ованеса Оганяна, Фігури Форуг Фаррохзад, Дар’юша Мехрджуї, Бахмана Гобаді, Каржана Кадера, Джейхуна Салахова, Маджида Маджиді, Хасана Фатхи, Мохаммада Расулофа, Аббаса Кіорастамі, Мохсена, Саміри і Хани Макмальбаф, Сайруса Наурасте, Асгара Фархаді, Мохаммада Карта, Масуда Бахші, Джафара Панахі, Ебрахима Хатамікії, Хумана Сейеди Іран постає не таким, як його репрезентують світові (і навіть перські) ЗМІ. Крізь кінематографічну призму засвідчено найважливіші проблеми колись могутньої й шляхетної перської держави: сирітство й каліцтва дітей, що стали жертвами Ісламської революції, ірано-іракської та американоіракської воєн, численних акцій політичних протестів; упослідження та безправ’я жінок, котрі й досі потерпають від побиття камінням та батогами і, навіть маючи юридичну освіту, більшу частину свого життя проводять у в’язницях, або ж стають вимушеними переселенками (підстави для осуду банальні: неправильне носіння хіджабу, образа чоловіків тощо); проблема самогубства як форми протесту супроти ідеології й моралі суспільства, яке й досі базується на дотриманні архаїчних норм шаріату і. т. п. Попутно засвідчено політичні проблеми біженців: курдів, афганців, азербайджанців та інших етнічних меншин у про- тистоянні з Америкою, сунитським Іраком, Радянським Союзом, угрупуванням «Талібан», пережитками жорстоких традицій. Проілюстровано, як вторинні знакові системи в аморфній структурі художньо-доку- ментального продукту фіксують явища і події, які у сфері журналістики потрапляють під жорстку цензуру. І найчастіше відбувається це не за допомогою аналітичної аргументації й фактажу, а «крізь подвійне дно» важковловимої образності. Так аудіовізуальна комунікація руйнує стереотипи, засвідчує самоідентифікацію персів, пропонує сприймати цей народ без ідеологічних упереджень.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/23189
Тип вмісту: Article
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FFG)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Iran1.pdf345,43 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.