Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/23132
Назва: Теоретико-методологічне підґрунтя інтерпретації музики: дослідження, аналіз, перспективи
Автори: Головей, Вікторія Юріївна
Кашаюк, Вікторія Миколаївна
Приналежність: Волинський національний університет імені Лесі Українки
Бібліографічний опис: Головей В., Кашаюк В.Теоретико-методологічне підґрунтя інтерпретації музики: дослідження, аналіз, перспективи. Fine art and culture studies. Луцьк, 2022. № 4. 2022. С. 12‒20. DOI: https://doi.org/10.32782/facs-2022-4-2
Журнал/збірник: Fine Art and Culture Studies
Випуск/№ : 4
Дата публікації: 8-гру-2022
Дата внесення: 23-лис-2023
Видавництво: Видавничий дім "Гельветика"
Країна (код): UA
Місце видання, проведення: Луцьк
Ідентифікатор ORCID: https://orcid.org/0000-0002-8224-5970
https://orcid.org/0000-0003-4396-8946
DOI: https://doi.org/10.32782/facs-2022-4-2
УДК: 378.011.3+781.1+781.2
Теми: методологія музичного мистецтва
філософія мистецтва
філософська герменевтика
музикознавчі дослідження
інтерпретація
аналіз музичних творів
музичне виконавство
інтерпретологія
methodology of musical art
philosophy of art
philosophical hermeneutics
musicological studies
interpretation
analysis of musical works
musical performance
interpretology
Діапазон сторінок: 12-20
Короткий огляд (реферат): Сучасний етап розвитку музичної культури характеризується надзвичайним баготоманіттям та інтенсив-ним взаємовпливом різноманітних стилів і жанрів, що актуалізує наукові дослідження методологічних засад музичної інтерпретації на стику філософсько-культурологічних та мистецтвознавчих наук.Мета статті – здійснити аналіз теоретико-методологічного підґрунтя інтерпретації музики на основі філософсько-герменевтичного та музикознавчого підходів. Наукова новизна. У статті здійснюється аналіз феномену інтерпретації через призму сучасної музикології. Пропонується дефініція музичного твору як синерґетичного явища, в якому поєднуються множинні інтерпре-таційні версії, що виникають як результат декодування художнього тексту у континуумі музичної культури. У висновку зазначається, що аналіз теоретико-методологічного аспекту інтерпретації як компонента музичної творчості потребує уваги до фундаментальних, узагальнюючих досліджень в галузі філософської гер-меневтики, естетики, історії та теорії музики. Застосування філософсько-герменевтичного підходу сприятиме збагаченню методологічного арсеналу досліджень проблематики інтерпретації музичних творів як в аспекті їх глибшого розуміння й розкриття їх смислу, так і в плані пошуків адекватних форм їх виконання. Герменевтична інтерпретація розкриває смисли і соціокультурні значення мистецьких творів, сприяючи розвитку духовно-твор-чого начала особистості, її становленню в якості дієвого суб’єкта культури.Теорія інтерпретації, розвинена в українському музикознавстві, висуває на перший план досягнення розуміння, у процесі чого виникає інтерпретаційна версія твору, який, у свою чергу, стає «творчим процесом» (В. Моска-ленко). Ґрунтуючись на основних досягненнях в сучасній інтерпретології, у представленій статті запропонували дефініцію музичного твору як синерґетичного явища. Нові можливості для музичної інтерпретації пов’язані із застосуванням цифрових технологій, їх широким впровадженням у композиторську та виконавську практику. Йдеться про технології цифрового запису звукових структур, комп’ютерну обробку звукових сигналів, їх синтез і комбінаторику, а також акустичний сонорний простір творів «нової простоти», «тихої музики» та інших напрямків, принципово позбавлених афектів та спрямованих «всередину». Цей напрям подальших музикознавчих досліджень визначено як перспективний.
The modern stage of musical culture development is characterized by extraordinary diversity and intense interaction of various styles and genres, which actualizes the scientific research on the methodological foundations of musical interpretation at the junction of philosophical and cultural sciences and art studies.The aimof the article is to carry out an analysis of the theoretical and methodological basis of music interpretation based on philosophical-hermeneutic and musicological approaches.Scientific novelty. The article analyses the interpretation phenomenon through the modern musicology prism. The definition of a musical work is proposed as a synergistic phenomenon in which multiple interpretive versions are combined, arising as a result of decoding the artistic text in the continuum of musical culture.In conclusion to the article, it is noted that analysis of the theoretical and methodological aspect of interpretation as a musical creativity component requires attention to fundamental, generalizing research in the field of philosophical hermeneutics, aesthetics, history and music theory. The application of a philosophical-hermeneutic approach will contribute to the enrichment of the research methodological arsenal into the problems of musical interpretation, both in terms of their deeper understanding and disclosure of their meaning, and in terms of searching for adequate forms of their performance. Hermeneutic interpretation reveals the meanings and socio-cultural meanings of art works, contributing to the development of the spiritual and creative nature of the individual, its formation as an effective subject of culture.The theory of interpretation which developed in Ukrainian musicology emphasizes the achievement of understanding, in the process of which an interpretive work emerges version, which, in turn, becomes a “creative process” (V. Moskalenko). The presented article based on the main achievements in modern interpretology and proposed a definition of a musical work as a synergistic phenomenon. New opportunities for musical interpretation are associated with the use of digital technologies, their widespread introduction into compositional and performing practice. It is about technologies of digital recording’s sound structures, sound signals’ computer processing, their synthesis and combinatorics, as well as the acoustic sonorous space of works in “new simplicity”, “quiet music” and other directions, fundamentally devoid of affects and directed “inwards”. This direction of further musicological research is defined as promising.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/23132
Тип вмісту: Article
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FKiM)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
20221208.pdf323,82 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.