Особливості впливу психоемоційного вигорання на деформацію я-концепції депривованої особистості : теоретичний ракурс проблеми

Abstract

Мета. Встановити встановити особливості впливу психоемоційного вигорання на деформацію Я-концепції депривованої особистості.

Методи. Для досягнення мети дослідження нами було задіяно систему науково-теоретичних методів : аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, які дозволили встановити феноменологію негативного впливу психоемоційного вигорання на побудову/розбудову Я-концепції особистістю, життєдіяльність якої перебігає в умовах депривації.

Результати. Аналітичний огляд науково-психологічноого джерелознавчого апарату дав змогу стверджувати, що психоемоційне вигорання загалом негативно впливає на психо- і соціогенезу депривованої особистості, насамперед на її самосвідомість та побудову власної Я-концепції. Психоемоційне вигорання розгортається у просторово-часових вимірах діяльності і спілкування депривованої людини та зумовлює появу як психологічних (афективних, інтелектуальних, мотиваційних, поведінкових та ін.) порушень, так і досить істотних психосоматичних змін. В умовах депривації зазвичай існує диспропорція між системою вибудуваних самоуявлень і тим, якою особистість хотіла б бути (дихотомія «Я-реальне та Я-ідеальне»). Психоемоційне вигорання призводить до того, що Я-концепція вибудовується складно й неоднозначно та набуває ознак хаотичності, дифузності, розбалансованості тощо.

Висновки. Режим різновидової депривації негативно впливає на становлення особистості, гальмує оптимістичні траекторії розвитку, блокує ефективність міжособистісного спілкування, пригнічує емоційно-вольові зусилля і прояви, культивує невпевненість, нерішучість, соціальний песимізм та зумовлює появу зазвичай депресивного модусу самоусвідомлення. Психоемоційне вигорання також зумовлює психофізичну втому, пасивність, істотне збіднення змістового наповнення картини світу та деформацію самоусвідомлення. Внаслідок цього постають проблеми з творенням адекватної самооцінки, системи образів Я та гармонійної Я-концепції особистості.

Purpose. To establish the features of the impact of psychoemotional burnout on the deformation of the self-concept of a deprived personality.

Methods. To achieve the research objective, we employed a system of scientific and theoretical methods, including analysis, synthesis, abstraction, and generalization, which allowed us to establish the phenomenology of the negative impact of psychoemotional burnout on the construction/reconstruction of the self-concept of a person whose life is characterized by deprivation.

Results. The analytical review of the scientific-psychological sources allowed us to assert that psychoemotional burnout generally has a negative impact on the psycho- and sociogenesis of a deprived personality, primarily on its self-awareness and construction of its own self-concept. Psychoemotional burnout unfolds in the spatial-temporal dimensions of the activity and communication of a deprived person and leads to the emergence of psychological (affective, intellectual, motivational, behavioral, etc.) disorders as well as significant psychosomatic changes. In conditions of deprivation, there is usually a disproportion between the system of constructed self-representations and the way in which the personality would like to be (the dichotomy of "real-self" and "ideal-self"). Psychoemotional burnout results in the construction of the self-concept being complex and ambiguous, and acquiring characteristics of chaos, diffuseness, imbalances, and so on.

Conclusions. The regime of various types of deprivation has a negative impact on personality development, hinders optimistic trajectories of growth, blocks the effectiveness of interpersonal communication, suppresses emotional-volitional efforts and manifestations, cultivates insecurity, indecisiveness, social pessimism and leads to the appearance of usually depressive modes of self-awareness. Burnout also causes psychophysical fatigue, passivity, significant impoverishment of the content of the worldview and deformation of self-awareness. As a result, there are problems with creating adequate self-esteem, a system of self-images, and a harmonious self-concept of personality.