Емоційна експресивність у контексті моделі рис особистості: теоретико-емпіричне осмислення понять

Abstract

Мета дослідження полягає в теоретико-емпіричному обґрунтуванні моделі рис особистості як методологічної основи дослідження та встановлення взаємозв’язку емоційної експресивності (ЕЕ) з темпераментними рисами родичів осіб із хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту (ШКТ).

Методи. У дослідженні використовувалися теоретичні методи вивчення проблеми та психометричні методики: шкала ставлення родини (Family Attitude Scale, FAS), методика для діагностики рівня ЕЕ (Level of Expressed Emotion, LEE), опитувальник для діагностики темпераменту (коротка версія) (The Temperament Evaluation – Short Version (TEMPS-A).

Результати дослідження свідчать про те, що існують помірні позитивні кореляційні зв’язки між показниками ЕЕ родичів, які на емпіричному рівні вивчалися з допомогою шкали FAS, та циклотимічним типом (r=.394, p<.01); депресивним типом (r=.334, p<.01) дратівливим типом (r=.374, p<.01). Водночас спостерігаємо помірний негативний кореляційній зв'язок між FAS та гіпертимним типом (r=-.340, p<.01). На рівні p<.05 встановлено значущі відмінності лише між показниками сприйнятої підтримки особами із хронічними захворюваннями ШКТ відповідно до статі. Так, чоловіки мають вищий рівень сприйнятої підтримки порівняно із жінками. Результати кореляційного аналізу показників сприйнятої ЕЕ й її окремих субшкал, загального самопочуття, віку та тривалості хвороби засвідчують відсутність значущих кореляційних зв’язків між цими змінними.

Висновки. ЕЕ – важливий конструкт, який характеризує взаємодію між особою із захворюванням та її родичами, та пов’язаний як з темпераментними рисами родичів, так і характеристиками самих користувачів медичних послуг.

Purpose. The study aims to examine theoretically and empirically the model of personality traits and to establish the relationship between expressed emotion (EE) and affective temperamental traits of relatives of service users with chronic diseases of the gastrointestinal tract (GIT).

Methods. The study uses theoretical methods and psychometric measures: the Family Attitude Scale (FAS), Level of Expressed Emotion Scale (LEE), the Temperament Evaluation – Short Version (TEMPS-A) questionnaire.

Results.The results of the study indicate that there are moderate positive correlations between the relatives’ EE and the cyclothymic type (r=.394, p<.01), depressive type (r=.334, p<.01) irritatable type (r=.374, p<.01). At the same time, we observe a moderate negative correlation between FAS and hyperthymic type (r=-.340, p<.01). Significant differences were established only between perceived support in female and male service users at the p<.05 level. In particular, male service users have a higher level of perceived support compared to female service users. The results show no correlation between perceived EE, age and duration of the disease.

Conclusions. EE is an important construct that characterizes the interaction between service users and their relatives, which is related to both the temperamental traits of relatives and the characteristics of the service users themselves.