ЕВОЛЮЦІЙНІ ТЕНДЕНЦІЇ БУЛІНГУ ЯК ОСТРАКІЗАЦІЯ КОНТАКТІВ У НАВЧАЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Abstract

Мета. Здійснити теоретичний і практичний аналіз змін у тенденціях булінгових стратегій остракізації контактів у навчальному середовищі. Проаналізувати питання психологічного цькування в освітньому просторі, вирішення якого великою мірою залежить від поставлених цілей та обраних стратегій його теоретичного вивчення і засобів емпіричного дослідження. Методи. Для дослідження факторів переходу до тенденцій остракізації як виходу із булінг-стратегій в освітньому просторі було проведено емпіричне дослідження, в якому використано методику ціннісних орієнтацій М. Рокича для виявлення особливостей поведінкових виборів і цінностей особистості остракізатора та методику «Діагностика мотивації до успіху» Е. Елерса, для дослідження вікових змін мотивації учасників групи остракізаторів у навчальному середовищі, на основі результатів яких здійснено аналіз отриманих аналітичних даних. Результати. Висвітлено основний механізм процесу зародження остракізму, який визначається нами як розширення індивідуальних моделей соціально прийнятної стереотипної поведінки булерів у різних видах взаємодії та стресових ситуаціях. Сформовано класифікацію основних механізмів пасивного подолання активних проявів агресії, на основі яких було представлено фактори переходу до тенденцій остракізації як виходу із булінг-стратегій в освітньому просторі: виховання/покарання; втрата цікавості як форма еволюції ціннісних орієнтацій особистості; підкорення булера; підкорення жертви; вікові зміни мотивації. Висновки. Зроблено висновки в системі вивчення еволюційних тенденцій явища булінгу як остракізації контактів у навчальному середовищі про те, що індивід-остракізатор може володіти досить високим рівнем цінності спілкування як включеності у всі процеси групової життєдіяльності та можливості особистісного впливу на її перебіг; формування особистості остракізатора в старшому шкільному та студентському віці може бути наслідком високого рівня домагань індивіда та можливого прояву синдрому «відмінника»; рівень особистісної та соціальної відповідальності збільшує рівень мотивації осіб до успіху, а також передбачає застосування латентних форм агресивної поведінки як прояву остракізаторських тенденцій.

Purpose. Priority is given to the study of the issue of psychological harassment in the educational space, the solution of which largely depends on the goals and selected strategies of its theoretical study, as well as the means of empirical research. Methods. For research of factors of passing to the tendencies of ostrakization as exit from bullying-strategies an empiric study in that methodology of the valued orientations of M. Rokych for the exposure of features of behavioral elections and values of personality of ostracizer and methodology was used "Diagnostics of motivation to success" of E. Ehlers was undertaken in educational space, for research of age-old changes of motivation of participants of group of ostracizers in educational, on the basis of results of that the analysis of the obtained analytical data is carried out. Results. The main mechanism of the origin of ostracism, which is defined as the expansion of individual models of socially acceptable stereotypical behavior of bullies in different types of interaction and stressful situations, is described. The classification of the main mechanisms of passive overcoming of active manifestations of aggression is formed, on the basis of which the factors of transition to tendencies of ostracism as a way out of bullying strategies in educational space are presented: education / punishment; loss of curiosity as a form of evolution of personality value orientations; submission of the; submission of the victim; age-related changes in motivation. Conclusions. Conclusions are made in the system of studying the evolutionary tendencies of bullying as a form of ostracism in the learning environment that the individual-ostracizer can have a high level of communication (as inclusion in all processes of group life and the possibility of personal influence on its course) value; formation of the personality of the ostracizer in the senior school and student age may be the consequence of a high level of claims of the individual and possible display of a syndrome of "excellent student"; the level of personal and social responsibility increases the level of motivation for the success of individuals and also involves the use of latent forms of aggressive behavior as a manifestation of ostracizing tendencies.