Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21646
Назва: «Економічна війна»: секвестрування і конфіскація майна держави-супротивника у ході збройного конфлікту
Автори: Спєсівцев, Денис Сергійович
Приналежність: Волинський національний університет імені Лесі Українки
Бібліографічний опис: Спєсівцев Д. С. «Економічна війна»: секвестрування і конфіскація майна держави-супротивника у ході збройного конфлікту. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 8. С. 147–150. DOI : https://doi.org/10.32782/2524-0374/2022-8/33
Журнал/збірник: Юридичний науковий електронний журнал
Випуск/№ : 8
Дата публікації: 2022
Дата внесення: 2-січ-2023
Видавництво: Видавничий дім «Гельветика»
Країна (код): UA
DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2022-8/33
УДК: 347.5+341.384
Теми: Цивільне право
війна
«спеціальна військова операція»
відшкодування шкоди
репарації
економічна війна
Перша світова війна
Друга світова війна
конфіскації
секвестрування
Діапазон сторінок: 147–150
Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена розгляду практики ведення економічної війни у ході світових збройних протистоянь, а також визначенню характеру тих заходів, які вживає Україна під час збройної агресії Росії проти неї. Автором визначаються основні риси трьох моделей відношення до майна супротивника в умовах війни, які сформувались за результатами Першої і Другої світової воєн, й отримують закріплення в ході комплексного регулювання, зокрема приватних відносин, положеннями національного законодавства у відповідний особливий період. Формується висновок, що практика репарацій є певною мірою зручною, оскільки, як правило, дозволяє забезпечити відшкодування шкоди практично «одним махом», оскільки спрощує відповідну процедуру. Однак на тлі принципу державного імунітету вона повʼязується з певними недоліками, а тому у значній мірі програє приватноправовим механізмам відшкодування, які в умовах застосування секвестрування і конфіскації, можуть функціонувати досить ефективно. Зокрема, зосереджуючи увагу на загальному обсязі відшкодування, яке буде зроблено потім, тобто після перемоги у війні, практика репарацій: 1) віддаляє фізичних і юридичних осіб, потерпілих від агресії, від можливості отримання коштів безпосередньо від держави-агресора; 2) уповільнює розвиток оперативних цивільно-правових засобів захисту субʼєктивних цивільних прав таких осіб; 3) ставить можливість отримання цивільно-правового відшкодування у залежність від перемоги. Поразка у війни означала малоймовірність отримання відшкодування; 4) визначає необхідність структурного узгодження цивільно-правових механізмів захисту прав осіб, постраждалих від збройної агресії, з юридичними механізмами репараційних міждержавних відшкодувань У звʼязку з цим у цьому плані цивільне право пропонує набагато оперативніші, ефективніші й гнучкіші юридичні механізми конфіскації майна країни-агресора і конвертації відповідних майнових благ у суспільних добробут вже в ході війни, ніж положення міжнародного права. Це ж визначає високу інструментальну цінність цивільного права не лише у мирний час, проте також і під час війни
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21646
URL-посилання пов’язаного матеріалу: http://lsej.org.ua/8_2022/33.pdf
Тип вмісту: Article
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FYu)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
33.pdf408,93 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.