Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/20814
Назва: Генетичне значення зміни співвідношення між гранними формами кристалів топазу з камерних пегматитів Коростенського плутону (Український щит)
Автори: Вовк, Олександр Павлович
Наумко, І. М.
Павлишин, В. І.
Бібліографічний опис: Вовк О. П., Наумко І.М., Павлишин В.І. Генетичне значення зміни співвідношення між гранними формами кристалів топазу з камерних пегматитів Коростенського плутону (Український щит). Мінерал. журн. 2022. Том 44. Вип. 3. С. 40-47. DOI : https://doi.org/10.15407/mineraljournal.44.03.040
Журнал/збірник: Мінералогічний журнал
Випуск/№ : 3
Том: 44
Дата публікації: жов-2022
Дата внесення: 6-жов-2022
Видавництво: Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України
Країна (код): UA
DOI: https://doi.org/10.15407/mineraljournal.44.03.040
УДК: 548:549.614:553.064 (477.42)
Теми: кристаломорфологія
гоніометрія
топаз
камерні пегматити
Коростенський плутон
Діапазон сторінок: 40-47
Короткий огляд (реферат): За допомогою методів кристаломорфології досліджено найважливіший показник морфології кристалів топазу з різних мінерально-структурних зон камерних пегматитів Коростенського плутону (північно- західна частина Українського щита) — спотворення габітусу. Як передумову зазначено, що симетрія ре- альних кристалів підпорядковується принципу Кюрі, що означає для даного випадку, що на реальних ба- гатогранниках зберігатимуться лише елементи симетрії, загальні для кристала і середовища, в якому він утворюється. Види симетрії з осями нескінченного порядку зводяться до таких груп: 1) ∞L∞∞PC — куля; 2) ∞L∞ — куля, заповнена оптично активною рідиною; 3) L∞∞L2∞PПC — циліндр; 4) L∞ПС — циліндр, що обертається; 5) L∞∞P — конус; 6) L∞∞L2 — скручений циліндр; 7) L∞ — конус, що обертається. У реальній флюїдодинамічній ситуації мінералоутворювального середовища топазоносних парагенезів його симетрія часто еволюціонує так: ∞L∞∞PC → L∞∞P → Р. Водночас симетрія Р відповідає потокові мінералоутворю- вального флюїду. Утворені кристали топазу можуть мати симетрію Р, якщо їхня площина симетрії співпа- дає з площиною симетрії потоку, або не мати елементів симетрії загалом. Для перших зокрема, показано, що верхні грані росли швидше, і їхній розмір менший. Це лімітувалося можливістю надходження необхідних порцій флюїду на грані, що ростуть. Звідси випливає, що рух флюїдного потоку здійснювався в напрямку згори — донизу. Якщо площини симетрії флюїдного потоку і багатогранника не збігаються, тоді формують- ся візуально триклінні кристали другого типу, яких набагато більше. Окрім цих двох типів знайдено бага- тогранники з зовнішньою симетрією, близькою до L2. Складно уявити середовище з такою симетрією, адже малоймовірно, щоб прикріплений кристал ріс між двома флюїдними потоками речовини, що рухаються в протилежних напрямках. Проте часто трапляються багатогранники, сплощені по гранях М {110}, рідше по l {120}, тобто вони росли в середовищі, в якому потік речовини рухався в напрямку, паралельному до граней {110} (рідше {120}), в напрямку від менших граней простої форми до більших. За більш-менш однакового роз- витку граней кристала топазу напрямок флюїдного потоку встановити складніше.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/20814
URL-посилання пов’язаного матеріалу: http://mineraljournal.org.ua/en/node/1262
Тип вмісту: Article
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FGEO)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
4 40-47 Вовк.pdf744,11 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.