Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/2063
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorГладкий, О. В.-
dc.contributor.authorGladkey, A. V.-
dc.date.accessioned2013-10-31T12:28:01Z-
dc.date.available2013-10-31T12:28:01Z-
dc.date.issued2013-
dc.identifier.citationГладкий О. В. Апперцепція простору як методологічна основа транскордонних досліджень / О. В. Гладкий // Інформаційне забезпечення транскордонного співробітництва України : матеріали I Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції (14–15 травня 2013 р., м. Луцьк) : в 2 т. / [під заг.ред. Митко А.М.]. – Т.1. – Луцьк : Вежа-Друк, 2013. – С. 122 - 130.uk_UK
dc.identifier.otherУДК 911.3-
dc.identifier.urihttp://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/2063-
dc.descriptionО. В. Гладкий, д.геог.н., доц. кафедри економічної та соціальної географії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академік Національної академії туризму Російської Федерації (Україна, м. Київ)uk_UK
dc.description.abstractАпперцепція – усвідомлене світосприйняття, категорія, запропонована ще І. Кантом для обґрунтування особливостей людського процесу пізнання. Ідея апперцепції простору, тобто усвідомленого сприйняття його, вже досить давно існує та розвивається в якості відносно самостійної концепції філософських досліджень просторово-часового континууму. Її можна зустріти як серед класичних наукових ідей, так і в межах некласичних і постнекласичних напрямів філософії науки. В рамках останнього напряму поступово викристалізовується ідея оцінки простору та просторовості з точки зору людяності, гуманізму, гуманістичної парадигми постдисциплінарних наук. Саме в цьому ключі апперцепція простору розглядається не лише з позицій існування об’єктно-предметної цілісності його пізнання, але через призму його відображення у свідомості людей. Всі властивості простору, його абсолютність (за І. Ньютоном), відносність (за А. Ейнштейном), континуальність (за І. Кантом) та дискретність (за К. Ріттером, А. Геттнером), наповненість та спустошеність (за Ю. Голубчіковим та Д. Замятіним) тощо, всі вони спираються на імператив гуманістичного мислення, всі вони підводять до думки про людиновимірність простору, що і зумовлює актуальність даного дослідження. The gnosiological fundamentals of geographic space investigations in the network of humanistic paradigm are disclosed. The peculiarities of human-measurable space cognition are explored. The space apperception as methodological base of trans-border investigations is substantiated.uk_UK
dc.language.isoukuk_UK
dc.publisherСхідноєвропейський національний університет імені Лесі Українкиuk_UK
dc.subjectapperceptionuk_UK
dc.subjectspaceuk_UK
dc.subjectborderuk_UK
dc.subjecttrans-border investigationsuk_UK
dc.subjecthumanityuk_UK
dc.subjecthuman dimensionuk_UK
dc.subjecthumanismuk_UK
dc.subjecthumanistic knowledgeuk_UK
dc.titleАпперцепція простору як методологічна основа транскордонних дослідженьuk_UK
dc.title.alternativeThe space apperception as methodological base of trans-border investigationsuk_UK
dc.typeArticleuk_UK
Розташовується у зібраннях:Інформаційне забезпечення транскордонного співробітництва України , 2013 , Т 1.

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Gladkij.pdf183,06 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.