Кирило Стеценко: індивідуальний стиль як чинник творчого універсалізму

Abstract

Розглянуто індивідуальний стиль як чинник творчого універсалізму видатного українського композитора, диригента, педагога, музикознавця, громадського діяча Кирила Стеценка. Дано визначення універсальної творчої особистості та окреслено методику її дослідження, обґрунтовано явище індивідуального діяльнісного стилю як системи діяльностей особистості. Охарактеризовано провідні (виконавство, композиція, громадська праця) та допоміжні (педагогіка, музикознавство) види творчої діяльності К. Стеценка. На основі аналізу структури творчого універсалізму К. Стеценка віднесено митця до типу універсала-громадського діяча. Зазначено, що вектор особистісно-творчого розвитку музиканта спрямовано від виконавства до громадської діяльності як домінанти його індивідуального діяльнісного стилю. Між видами творчої діяльності К. Стеценка спостережено тісні взаємозв’язки. Доведено, що вони формують ядро його творчої особистості і складають квінтесенцію індивідуального діяльнісного стилю. Аналіз співвідношення всіх видів діяльності музиканта у різні періоди дав змогу визначити поворотні пункти його творчої біографії та здійснити відповідну періодизацію творчості: виконавсько-диригентський період (1899−1903), синтетично-інтегративний (1904−1909), композиторський (1910−1916) та музично-громадський (1917−1922). Зазначено, що еволюція творчої особистості К. Стеценка і динаміка його індивідуального діяльнісного стилю простягається від виконавства через композицію до громадської діяльності. Доведено, що об’єднавчою ланкою всіх цих видів творчої діяльності К. Стеценка є індивідуальний стиль як єдність системи діяльностей, виявлений у таких стійко повторюваних ознаках як національний характер творчих досягнень, пріоритетність духовних жанрів, підпорядкованість творчих завдань інтересам громади.