Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/19806
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorДейнеко, Олександра-
dc.contributor.authorDeineko, Оleksandra-
dc.date.accessioned2021-11-15T20:31:12Z-
dc.date.available2021-11-15T20:31:12Z-
dc.date.issued2020-
dc.date.submitted2020-
dc.identifier.citationДейнеко, O. (2020). Міжгрупові розколи в об’єднаних територіаль-них громадах: ризики послаблення соціальної згуртованості в де-централізованій Україні. Соціологічні студії, 2 (17), 55–65. DOI: 10.29038/2306-3971-2020-02-55-65uk_UK
dc.identifier.urihttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/19806-
dc.description.abstractУ статті здійснено аналіз міжгрупових розколів у сприйнятті мешканців об’єднаних територіальних громад Харківської та Чернівецької областей як потенційного чинника послаблення соціальної згуртованості на рівні локальних спільнот в Україні. Спираючись на модель емпіричного вимірювання соціальної згуртованості Дж. Чана, ми здійснюємо спробу її адаптації в контексті якісної соціологічної перспективи, аналізуючи дані 26 напівструктурова-них інтерв’ю, проведених із місцевими громадськими активістами, депутатами місцевих рад, представниками адміністрації об’єднаних громад й експертами з питань децентралізації в обох регіонах України. Дослідження засвідчило наявність міжгрупових розколів за осями «новостворена громада – попередня влада»; «влада громади – місцеві мешканці»; «центр – периферія»; «багаті громади – бідні громади»; «децентралізована Україна – недецентралізована Україна». Ключовим підґрунтям для формування розколів визначено соціальні нерівності, що зумовлюють «метаморфози спроможності» реформи децентралізації в Україні. Наголошено на актуальності початку адміністративного етапу реформи децентралізації, що сприятиме скороченню соціального розриву між децентралізованою та недецентралізованою Україною. The paper is dedicated to studying major inter-group cleavages in amalgamated territorial hromadas in Ukraine as a horizontal objective component of social cohesion weakening proposed by J. Chan. The author has realized the attempt to adapt Chan’s model of social cohesion measurement in the framework of qualitative sociological perspective, basing on analysis of 26 semi-structured interviews conducted with decentralization experts, representatives of civil society, local elected officials and local authorities in the amalgamated hromadas two border regions of Ukraine – Kharkiv and Chernivtsi. The study has shown the existence of such types of inter-group cleavages «newly established hromada – the previous local authorities»; «hromada authorities – locals»; «сenter-periphery»; «rich hromadas - poor hromadas»; «decentralized Ukraine - non-decentralized Ukraine». Existence of social expectations of «old» corrupt practices reproduction in the management of the newly amalgamated hromadas, which destroys the notion of decentralization as a mechanism of strengthening democracy and transparency is identified in the study as well as the risks of local elites capture. The research has shown that various starting points of territorial units in readiness to implement the reform, the voluntary nature of amalgamation and the weak control of the implementation contributed to the formation of new intergroup alliances on the principle of «rich with rich», that led to both deepening social inequality in Ukraine and strengthening of closed «social orders» establishing. The author has emphasized the urgency of the beginning of decentralization reform administrative stage, which helps to reduce the social gap between decentralized and non-decentralized Ukraine. В статье анализируются межгрупповые расколы в восприятии жителей объединенных территориальных громад Харьковской и Черновицкой областей как потенциальный фактор ослабления социальной сплоченности на уровне локальных сообществ в Украине. Опираясь на модель эмпирического измерения социальной сплоченности Дж. Чана, делаем попытку ее адаптации в контексте качественной социологической перспективы, анализируя данные 26 полуструктурированных интервью, проведенных с местными общественными активистами, депутатами местных советов, представителями администрации объединенных громад и экспертами по вопросам децентрализации в обеих регионах Украины. Исследование показало наличие межгрупповых расколов по осям «созданная громада – предыдущая власть»; «власть громады – местные жители»; «центр – периферия»; «богатые громады – бедные громады»; «децентрализованная Украина – недецентрализованная Украина». Ключевым основанием для формирования расколов определены социальные неравенства, которые обусловливают «метаморфозы способности» реформы децентрализации в Украине. Подчеркивается актуальность начала административного этапа реформы децентрализации, способствующего сокращению социального разрыва между децентрализованной и недецентрализованной Украиной.uk_UK
dc.language.isoukuk_UK
dc.publisherВолинський національний університет імені Лесі Українкиuk_UK
dc.subjectміжгрупові розколиuk_UK
dc.subjectоб’єднані територіальні громадиuk_UK
dc.subjectдецентралізація,uk_UK
dc.subjectсоціальна згуртованістьuk_UK
dc.subjectсоціальна нерівністьuk_UK
dc.subjectinter-group cleavagesuk_UK
dc.subjectamalgamated territorial hromadasuk_UK
dc.subjectdecentralizationuk_UK
dc.subjectsocial cohesionuk_UK
dc.subjectsocial inequalityuk_UK
dc.titleМіжгрупові розколи в об’єднаних територіальних громадах: ризики послаблення соціальної згуртованості в децентралізованій Україніuk_UK
dc.title.alternativeInter-Group Cleavages in Amalgamated Territorial Hromadas: Risks of Social Cohesion Weakening in Decentralized Ukraineuk_UK
dc.typeArticleuk_UK
dc.rights.holder© 2020 Волинський національний університет імені Лесі Українкиuk_UK
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.29038/2306-3971-2020-02-55-65-
dc.coverage.countryUAuk_UK
dc.coverage.placenameВолинський національний університет імені Лесі Українкиuk_UK
dc.relation.referencesen1. Aasland, A., Lyska, O. (2016). Local democracy in Ukrainian cities: civic participation and responsiveness of local authorities. Post-Soviet Affairs, 32 (2), 152–175. https://doi.org/10.1080/1060586x.2015.1037072 2. 'About Voluntary Amalgamation of Territorial Hromadas': Law of Ukraine from February 5, 2015, № 157-VIII. Retrieved December 01, 2020 from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19#Text 3. Bader, M. (2020). Decentralization and a Risk of Local Elite Capture in Ukraine. In: H. Shelest and M. Rabi-novych, eds. Decentralization, Regional Diversity, and Conflict. The Case of Ukraine. Basingstocke: Palgrave McMillan, 259–282. https://doi.org/10.1007/978-3-030-41765-9_9 4. Berger-Schmitt, R. (2002). Considering social cohesion in quality of life assessments: Concept and measurement. In: Hagerty M. R., Vogel J., Møller V. (eds) Assessing Quality of Life and Living Conditions to Guide National Policy. Social Indicators Research Series, vol 11. Springer, Dordrecht, 58, 403–428. https://doi.org/10.1007/0-306-47513-8_18 5. Chan, J., To, HP, Chan, E. (2006). Reconsidering social cohesion: Developing a definition and analytical framework for empirical research. Social indicators research, 75, 273–302. https://doi.org/10.1007/s11205-005-2118-1 6. Deineko, A., Bilokopytov, D., Filippova, O. (2020). Decentralization reform in assessments of united territorial communities (hromadas) leaders’: new dimensions of social subjectiveness. Ukrainian Sociological Journal, 21, 16–24. https://doi.org/10.26565/2077-5105-2019-21-02 7. Final report of Sociological Association of Ukraine «Social inequalities: perception of the Ukrainian society» (2018). Retrieved December 01, 2020 from http://sau.in.ua/app/uploads/2019/07/ZVIT_SOCZIALNI-NERIVNOSTI_2018_.pdf 8. Fonseca, X., Lukosch, S. and Brazier, F. (2019). Social cohesion revisited: a new definition and how to charac-terize it. Innovation: The European Journal of Social Science Research, 32 (2), 231–253. https://doi.org/10.1080/ 13511610.2018.1497480 9. Jenson, J. (1998). Mapping social cohesion: The state of Canadian research. Ottawa: Canadian policy research networks. 10. Oleinekova, O. (2020). Decentralization Reform: An Effective Vehicle for Modernization and Democratization in Ukraine? In: H. Shelest and M. Rabinovych, eds. Decentralization, Regional Diversity, and Conflict. The Case of Ukraine. Basingstocke: Palgrave McMillan, 311–338. https://doi.org/10.1007/978-3-030-41765-9_11 11. Rabinovych, M., Shelest, H. (2020). Introduction: Regional Diversity, Decentralization, and Conflict in and around Ukraine. In: H. Shelest and M. Rabinovych, eds. Decentralization, Regional Diversity, and Conflict. The Case of Ukraine. Basingstocke: Palgrave McMillan. https://doi.org/10.1007/978-3-030-41765-9_1 12. Report «Decentralization and local self-government reform: the results of the fifth wave of sociological research among the population of Ukraine» (2020). Retrieved December 01, 2020 from https://decentralization.gov.ua/ uploads/library/file/633/2020Report_UKR_ukr.pdf 13. Romanova, V., Umland, A. (2019). Decentralising Ukraine: Geopolitical Implications. Survival, 61 (5), 99–112. https://doi.org/10.1080/00396338.2019.1662108 14. Rusinuk, М. М. (2018). Problems and disadvantages of decentralization of public administration and management. Scientific notes of V.I. Vernadsky Tavriya National University. Series: Public Administration, 29(68), 135–138. 15. Sen, A. (1995). Inequality Reexamined. New York: Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/01982 89286.001.0001 16. Sen, A. (1999). Development as Freedom. New York: Oxford University Press. 17. Stiglitz, J. E. (2015). The price of inequality. How Today's Divided Society Endangers Our Future. Moscow: Eksmo. 18. Tkachuk, A.F. (2018). From a Perspective Plan to the Community Development Strategy (Through the Prism of the Experience of the United Territorial Communities in Khmelnytskyi Region). Кyiv: Juston Publishing House LLC. 19. Zhalilo, Y.A, Shevchenko, O.V., Romanova, V.V. (2019). Decentralisation of Power: Agenda for the Medium Term. Kyiv: National Institute for Strategic Studies.uk_UK
dc.relation.references1. Дейнеко, О., Білокопитов, Д., Філіппова, О. (2020). Реформа децентралізації в оцінках лідерів об’єднаних територіальних громад: нові виміри соціальної суб’єктності. Український соціологічний журнал, 21, 16–24. https://doi.org/10.26565/2077-5105-2019-21-02 2. Жаліло, Я. А., Шевченко, О. В., Романова, В. В. та ін. (2019). Децентралізація влади: порядок денний на середньострокову перспективу. Аналітична доповідь. Київ: Нац. ін-т стратег. дослідж. 3. Заключний звіт Соціологічної Асоціації України «Соціальні нерівності: сприйняття українським суспільством» (2018). Отримано 01.12.2020 з http://sau.in.ua/app/uploads/2019/07/ZVIT_SOCZIALNI-NERIVNOSTI_2018_.pdf 4. Звіт «Децентралізація та реформа місцевого самоврядування: результати п’ятої хвилі соціологічного дослідження серед населення України» (2020). Отримано 01.12.2020 з https://decentralization.gov.ua/ uploads/library/file/633/2020Report_UKR_ukr.pdf 5. Про добровільне об’єднання територіальних громад: Закон України від 5 лютого 2015 року № 157-VIII. Отримано 01.12.2020 з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19#Text 6. Русинюк, М. М. (2018). Проблеми та недоліки децентралізації публічного управління та адміністрування. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Державне управління, 29(68), 135–138. 7. Стиглиц, Д. Ю. (2015). Цена неравенства. Чем расслоение общества грозит нашему будущему. Москва: Эксмо. 8. Ткачук, А. Ф. (2018). Від перспективного плану до стратегії розвитку громади (через призму досвіду об‘єднаних територіальних громад Хмельниччини). Київ: ТОВ Вид-во «ЮСТОН». 9. Aasland, A., Lyska, O. (2016). Local democracy in Ukrainian cities: civic participation and responsiveness of local authorities. Post-Soviet Affairs, 32 (2), 152–175. https://doi.org/10.1080/1060586x.2015.1037072 10. Bader, M. (2020). Decentralization and a Risk of Local Elite Capture in Ukraine. In: H. Shelest and M. Ra-binovych, eds. Decentralization, Regional Diversity, and Conflict. The Case of Ukraine. Basingstocke: Palgrave McMillan, 259–282. https://doi.org/10.1007/978-3-030-41765-9_9 11. Berger-Schmitt, R. (2002). Considering social cohesion in quality of life assessments: Concept and measurement. In: Hagerty M. R., Vogel J., Møller V. (eds) Assessing Quality of Life and Living Conditions to Guide National Policy. Social Indicators Research Series, vol 11. Springer, Dordrecht, 58, 403–428. https://doi.org/10.1007/0-306-47513-8_18 12. Chan, J., To, HP, Chan, E. (2006). Reconsidering social cohesion: Developing a definition and analytical framework for empirical research. Social indicators research, 75, 273–302. https://doi.org/10.1007/s11205-005-2118-1 13. Fonseca, X., Lukosch, S. and Brazier, F. (2019). Social cohesion revisited: a new definition and how to charac-terize it. Innovation: The European Journal of Social Science Research, 32 (2), 231–253. https://doi.org/10.1080/ 13511610.2018.1497480 14. Jenson, J. (1998). Mapping social cohesion: The state of Canadian research. Ottawa: Canadian policy research networks. 15. Oleinekova, O. (2020). Decentralization Reform: An Effective Vehicle for Modernization and Democratization in Ukraine? In: H. Shelest and M. Rabinovych, eds. Decentralization, Regional Diversity, and Conflict. The Case of Ukraine. Basingstocke: Palgrave McMillan, 311–338. https://doi.org/10.1007/978-3-030-41765-9_11 16. Rabinovych, M., Shelest, H. (2020). Introduction: Regional Diversity, Decentralization, and Conflict in and around Ukraine. In: H. Shelest and M. Rabinovych, eds. Decentralization, Regional Diversity, and Conflict. The Case of Ukraine. Basingstocke: Palgrave McMillan. https://doi.org/10.1007/978-3-030-41765-9_1 17. Romanova, V., Umland, A. (2019). Decentralising Ukraine: Geopolitical Implications. Survival, 61 (5), 99–112. https://doi.org/10.1080/00396338.2019.1662108 18. Sen, A. (1995). Inequality Reexamined. New York: Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/0198289 286.001.0001 19. Sen, A. (1999). Development as Freedom. New York: Oxford University Press.uk_UK
dc.subject.udc316.334.52:342.25(477)uk_UK
Розташовується у зібраннях:Соціологічні студії, 2020, № 2 (17)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Соціологічні_студії_2020_2-55-65.pdf1,04 MBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.