Please use this identifier to cite or link to this item: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/18537
Title: Динаміка запозичених лексем із першою частиною відео- в медіатекстах ХХІ ст.: семантика та проблема кодифікації
Authors: Костусяк, Наталія Миколаївна
Bibliographic description (Ukraine): Костусяк Н. М. Динаміка запозичених лексем із першою частиною відео- в медіатекстах ХХІ ст.: семантика та проблема кодифікації. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. 2020. Т. 31 (70), № 2. Ч. 1. С. 18–25. DOI : https://doi.org/10.32838/2663-6069/2020.2-1/04
Journal/Collection: Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія : Філологія. Соціальні комунікації
Issue: 2
Volume: 31(70)
Issue Date: 2020
Date of entry: 30-Dec-2020
Publisher: Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського
DOI: https://doi.org/10.32838/2663-6069/2020.2-1/04
UDC: 811.161.2’373.46:81’27
Keywords: словотворення
дериват
медіа
літературна норма
неозапозичення
Page range: 18–25
Abstract: У статті розглянуто дібрані із засобів масової інформації початку ХХІ століття складні запозичення з першим компонентом відео-, які не фіксують найвідоміші друковані лексикографічні праці, зокрема «Великий тлумачний словник сучасної української мови», «Словник іншомовних слів», «Словник іншомовних слів: тлумачення, словотворення та слововживання». Проаналізовано 45 нових лексем, серед яких лише 8 витлумачено у Вікіпедії. Зазначено, що виникнення аналізованих дериватів зумовлене потребами номінування нових реалій чи пов’язане з утворенням синонімічних відповідників до тих слів, які виникли раніше, із метою їхньої конкретизації. Наголошено, що лексеми з початковим компонентом відео є результатом лінгвістичних запитів суспільства й становлять продуктивний словотвірний тип. Відповідно до семантичних параметрів неозапозичення об’єднано в чотири групи: 1)субстантиви, що експлікують різні форми комунікативних процесів між людьми: відеокомунікація, відеоконференцзв’язок, відеочат та ін.; 2)іменники, які реалізують функцію інформування про щось, навчання: відеоконтент, відеорепортаж, відеолайфхак, відеофрагмент, відеоуроки; 3)лексеми, які маркують творче віддзеркалення дійсності, пов’язану з ним діяльність та людей: відеоарт, відеографія, відеоесеїстика, відеомапінг, відеошоу та ін.; 4)номінації на позначення сучасних різновидів відеотехнології, різних процесів, дій, предметів тощо: відеотехнологія, відеопотік, відеосервіс. Вирізнено зафіксовані в друкованих словниках деривати, які засвідчують явище деактивації (відеомагнітофон та ін). Перебування на периферії лексичної системи обґрунтовано спорадичністю вживання цих одиниць у медійних текстах, а також втратою названих ними реаліями своєї затребуваності. Акцент на хитанні в правописі аналізованих неозапозичень зумовив порушення проблеми їхньої нормативності.The article studies the complex loanwords with the first component video- that are found in mass media of the beginning of the XXI century and which are not in the most famous printed lexicographical works, in particular «Великий тлумачний словник сучасної української мови», «Словник іншомовних слів», «Словник іншомовних слів: тлумачення, словотворення та слововживання».
URI: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/18537
Content type: Article
Appears in Collections:Наукові роботи (FFG)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
dynamika.pdf392,21 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.