Особливості прояву етнічної та національної ідентичності в студентів-психологів

Abstract

У статті теоретично розглянуто дефініції етносу, нації, ідентичності; проаналізовано основні підходи у вивченні етнічної та національної ідентичності в роботах М.Барретт, О.Бичко, М.Бондар, М.Гібернау, П.Гнатенка, Е.Еріксона, Ю.Мухлинкіної, Л.Співак, В.Шевченко та інших. Наведено типи етнічної ідентичності за О.Садохіним: нормальний; етноцентричний; етнодомінуючий; етнічний фанатизм; етнічна індиферентність; етнонігілізм; амбівалентна етнічність. Емпірично встановлено, що у соціальній ідентичності студентів-психологів, незалежно від року навчання, переважають такі базові категорії особистого життя: сімейна ідентичність; професійна (студентська) ідентичність, інтелектуальна ідентичність. В їх ідентифіка¬ційній матриці національна ідентичність є дещо малоактуальною, проте поступово її значення зростає; також зростають показники релігійної та громадянської ідентичностей. У студентів-психологів 2014-2015 року навчання, на відміну від студентів попередніх років, дещо збільшуються показники за шкалою етнофанатизму та позитивної етнічної ідентичності, що є свідченням відданості ідеалам своєї нації, толерантного ставлення до культурних відмінностей, поєднання позитивного ставлення до власного народу з позитив¬ним ставленням до інших народів. Водночас, спостерігається поступове зменшення рівня етнонігілізму та етнічної індиферентності, тобто діагностовані прагнуть підтримувати власні етнокультурні цінності, проявляють зацікавленість етнічними нормами і традиціями свого народу, у респондентів відбувається певне зростання самовизначення за етнічною ознакою.