Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/18500
Назва: Особливості вияву емоційно-вольового компонента самоефективності в старшому шкільному віці.
Автори: Федотова, Тетяна Володимирівна
Малімон, Людмила Яківна
Бібліографічний опис: Фтодотва Т., Малімон Л. (2020) . Особливості вияву емоційно-вольового компонента самоефективності в старшому шкільному віці . Психологічні перспективи, (35), 135–147. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2020-35-135-147
Журнал/збірник: Психологічні перспективи
Випуск/№ : 35
Дата публікації: 2020
Дата внесення: 28-гру-2020
Видавництво: Волинський національний університет імені Лесі Українки
Ідентифікатор ORCID: 0000-0003-1975-9925
0000-0002-2964-6580
DOI: 10.29038/2227-1376-2020-35-135-147
УДК: 159.923.072
Теми: самоефективніть
здібність
саморегуляція
самоприйняття
самоповага
аутосимпатія
наполегливість
Діапазон сторінок: 135–147
Короткий огляд (реферат): У статті теоретично розглянуто проблему самоефективності особистості, яка являє собою не стільки здатність людей до усвідомлення своїх здібностей та їх найефективнішого застосування, скільки переконання особистості в спро­можності й успіху в застосуванні компетенцій і набутого досвіду в певному виді діяльності. Виокремлено види самоефективності: діяльнісну, комуніка­тивну та особистісну. У старшому шкільному віці самоефективність пов’язана з усвідомленням сенсу й мотивів навчання, автономністю, професійним само­визначенням, позитивним самоставленням, самоповагою, самокерівницт­вом і спроможністю до самоорганізації загалом. Емпірично визначено такі особливості вияву емоційно-вольового компо­нента самоефективності в старшому шкільному віці: в осіб із самоефективністю нижчою від середнього рівня – це потреба відповідати ідеальному образу «Я» та бажання змін, незадоволеність, тривожність, сором’язливість і сумніви у своїх можливостях та здібностях, неспроможність контролювати власні емо­ційні стани й реакції; в учнів із середнім рівнем самоефективності – високий рівень самоприйняття, внутрішня конфліктність та самозвинувачення, рефлек­сія з приводу власних недоліків і невдач, переживання почуття провини, проте прагнення доводити розпочату справу до кінця й мобілізація в подоланні перешкод, самоконтроль емоційних станів та реакцій; у діагностованих із самоефективністю вищою від середнього рівня – самовпевненість, усвідом­лення власної цінності, самокерівництво, уявлення про себе як про вольову, енергійну й самостійну особистість, очікування визнання своєї цінності та унікальності зі сторони інших людей, високий рівень саморегуляції й напо­легливості. Перспективу подальших розвідок у цьому напрямі вбачаємо у вивченні когнітивного та поведінкового компонентів самоефективності з урахуванням гендерного аспекту.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/18500
Тип вмісту: Article
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FPsy)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
fedotova_malimon.pdf627,81 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.