Експресіоністичні мемуари в українській повоєнній літературі (О. Довженко та В. Сосюра)

Abstract

У перспективі нових досліджень про український експресіонізм доцільно по-новому прочитати твори тих авторів, яким довелося зазнати переслідувань через невідповідність канонам насаджуваного в радянський час соцреалізму. Мета нашого дослідження мемуарних / автобіографічних творів О. Довженка та В. Сосюри крізь призму художньої виразності авторського самовираження у нефікційній прозі: простежити відбір матеріалу, що потрапляє в поле зору автора; виявити внутрішній конфлікт в авторській свідомості, який цілком однозначно вказує спорідненість цих митців з експресіонізмом; підкреслити експресіоністичні особливості оповіді та образу автора-наратора; простежити трансформацію жанрових канонів та їхні модифікації – тобто виявити суто літературні / естетичні характеристики, які й визначаються як прояви певного напряму в мистецтві.