Багаторічна динаміка річкового стоку Стоходу (гідропост Любешів)

Abstract

У статті проаналізовано багаторічний (1961−2018 рр.) режим середньорічних, максимальних і мінімальних витрат річки Стохід (гідропост Любешів) з урахуванням природних та антропогенних чинників. У ході дослідження було з’ясовано, що багаторічна динаміка річкового стоку Стоходу має циклічний характер коливань. При цьому величини середньорічних і мінімальних витрат мають тенденцію до зростання, а максимальних – до зниження. Оскільки стік води залежить, насамперед, від кліматичних умов, то нами було проаналізовано багаторічний режим опадів на метеостанції Любешів. Для виявлення міцності зв’язку між річними сумами опадів та величинами витрат річки нами було розраховано відповідні коефіцієнти кореляції. Зв’язки між опадами й середньорічними витратами (коефіцієнт кореляції r=0,47±0,1), між опадами й мінімальними витратами (коефіцієнт кореляції r=0,51±0,1) є прямими й посередніми. Зв’язок між опадами й максимальними витратами є оберненим і слабким (r=−0,05±0,1). Таким чином, кліматичні зміни, які сьогодні на Волині виражаються зростанням середньорічної температури повітря, збільшенням річних сум опадів зі зміною режиму їх випадання найбільше впливають на середньорічний та мінімальний стік р. Стохід. Щодо багаторічних змін величин максимальних витрат р. Стохід, то результати проведеного аналізу співпадають із висновками більшості дослідників (Вишневський В. І., Косовець О. О., 2003; Гребінь В. В., 2010; Gorbachova L. & Kolianchuk O., 2012; Шакірзанова Ж. Р., 2012 та ін.) гідрологічного режиму рівнинних річок України: в останні десятиріччя у зв’язку зі змінами кліматичних умов регіону для весняного водопілля має місце зменшення максимальних витрат води при зменшенні висоти й запасів води в сніговому покриві з вісімдесятих років минулого сторіччя. При цьому вагоме значення мають й циклічні коливання фаз водності річок. Стосовно Стоходу, то, не виключено, що відсутність прямого зв’язку між максимальними витратами річки й опадами може бути зумовлена й господарськими втручаннями на території водозбору, насамперед, будівництвом Підкормільської (загальна площа 366 га) і Тобольської (загальна площа 3197 га) меліоративних систем.