Соціальна діагностика міста Луцька в рамках розробки стратегічного плану його розвитку

Abstract

Залучення громади до процесу розвитку міста є першим кроком у діагностиці його проблем, переваг, особливостей тощо. Одним із таких кроків стало соціологічне дослідження «Основні напрями та перспективи розвитку міста Луцька», проведене лабораторією соціологічних досліджень СНУ ім. Лесі Українки (грудень 2016, N=656, помилка не перевищує 5 %). Згідно з результатами опитування, лучани найбільше пишаються комфортністю міста та його чистотою, у розвитку міста зорієнтовані на підтримання порядку, тобто стабільність, стурбовані проблемами демографічного характеру й не переймаються інноваціями. Попри свою традиційність, населення вже відреагувало на відтік молоді та потребу особливого соціального включення людей старшого віку, указавши на ці проблеми як на найбільш важливі. Відтік міської молоді пов’язаний не стільки з освітньою міграцією, скільки з неможливістю реалізувати себе за місцем проживання. Цілком конкретні плани є в наймолодших (16–22) та професійно сформованих (32–41), у лучан з вищою освітою та науковим ступенем. Такі наміри залежать від фінансового стану сім’ї: із його зростанням збільшуються інтенції зміни місця проживання; а от конкретні плани мають ті, у кого полярні фінансові можливості. Цікаво, що наміри полишити місто мають більшою мірою ті, хто проживає в ньому до 10 років; період у 10 років є достатнім для професійної реалізації, тому нестача можливостей для професіоналів сприятиме лише тому, що вони розглядатимуть Луцьк як місце здобуття фахової освіти з подальшою професійною міграцією, як транзитний населений пункт. Лучани дуже люблять своє місто, та лише наймолодші й найстарші відчувають особливу патріотичну настанову. Соціальна діагностика стану міської спільноти є вкрай необхідною задля прийняття рішень в управлінні містом.