Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16165
Назва: Соціально-педагогічна структура особистості чоловіків 36–45 років, котрі займаються оздоровчим фітнесом
Інші назви: Socio-Pedagogical Structure of Men aged 36–45 Years old Engaged in Recreational Fitness
Автори: Руденко, Юлія Василівна
Хабінець, Тамара Олександрівна
Ватаманюк, Сергій Всеволодович
Rudenko, Yuliya
Khabinets, Tamara
Vatamaniuk, Serhiy
Бібліографічний опис: Руденко Ю. В. Соціально-педагогічна структура особистості чоловіків 36–45 років, котрі займаються оздоровчим фітнесом / Юлія Руденко, Тамара Хабінец, Сергій Ватаманюк // Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Фізичне виховання і спорт : журнал / уклад. А. В. Цьось, А. І. Альошина. – Луцьк, 2018. − Вип. 30. – С. 82–92.
Дата публікації: 2018
Дата внесення: 17-лип-2019
Видавництво: Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
Теми: соціально-педагогічна структура
чоловіки 36–45 років
оздоровчий фітнес
social and pedagogical structure
men aged 36-45 years old
health-improving fitness
Короткий огляд (реферат): У статті висвітлено питання щодо соціально-педагогічної структури чоловіків зрілого віку, котрі займаються оздоровчим фітнесом. Установлено, що чоловіки 36–45 років, які займаються оздоровчим фітнесом, за соціальним положенням є здебільшого службовцями (їх виявлено 66 %). Максимальна частка відвідувачів (72 %) має вищу освіту. Водночас серед чоловіків, котрі займаються оздоровчим фітнесом, превалюють одружені. Усього їх нараховується 64 % і, отже, вони мають можливість відвідувати тренування насамперед у вечірній час: такий режим тренувань підтримують 52 % респондентів. Як аспект психічного здоров’я опитуваних ми оцінили результати самооцінки чоловіків за висловленням «Прикро, що інші часто не розуміють мене». Так, 66 % чоловіків відповіли, що ніколи так не думали, та жоден не засвідчив, що так йому здається досить часто. Дуже часто й часто відчувають, що не вміють налагоджувати стосунки, по 6 % респондентів, проте для 50 % опитаних ця проблема не є актуальною. Розподіл за переконанням, що люди чекають від них занадто багато, виявився таким: ніколи – 24 %, рідко – 28 %, інколи – 24 %, часто – 16 %, дуже часто – 8 %. Установлено, що 34 % респондентів мають завищену фітнес-самооцінку, що на 10 % відрізняється, порівняно із загальною самооцінкою. Водночас на 12 % більша частка чоловіків, яка становила 58 %, визначалася середнім рівнем оцінки своїх можливостей стосовно тренувань. Крім того, у 12 % респондентів спостерігали занижений рівень самооцінки. Доведено, що існує тісна пряма кореляція (r = 0,93 p < 0,05) між рівнем самооцінки чоловіків, отриманої завдяки експрес-діагностиці рівня самооцінки, та фітнес-самооцінки, що встановлена за запропонованою нами методикою. The article highlights the issues of social and pedagogical structure of men of mature age who are engaged in recreational fitness. It has been established that men aged 36–45 who are engaged in healthimproving fitness by social status are dominated by employees – 66 % of them are found. The maximum share of visitors, namely 72 %, has higher education. Among men engaged in fitness, married men prevail – 64 % of them altogether and, accordingly, they have the opportunity to attend workouts primarily in the evening: this training regime is supported by 52 % of the respondents. As an aspect of mental health of the respondents, we evaluated the results of self-assessment of men by the expression «It's a shame that others often do not understand me». Thus, 66% of men answered that they never thought so, and no one showed that it seems to him that quite often. Very often and often they feel that they cannot improve relations for 6% of respondents, however, for 50 % of respondents this problem is not relevant. The distribution according to the conviction that people expect too much from them turned out to be the following: never – 24 %, rarely – 28 %, sometimes – 24 %, often – 16 %, often – 8 %. It has been established that 34% of respondents have excessive fitness self-esteem, which is 10 % more than the general self-esteem. At the same time, the share of men, which was 58 %, was 12 % bigger, and was determined by the average level of assessment of their abilities regarding training. In addition, 12 % of respondents had low self-esteem. It is proved that there is a close direct correlation (r = 0,93 p <0,05) between the level of self-esteem of men, obtained through express diagnostics of self-esteem level, and fitness self-esteem, was established by the method proposed by us.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16165
Тип вмісту: Article
Розташовується у зібраннях:Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, 2018, № 30

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Yuliya Rudenko, Tamara Khabinets, Serhiy Vatamaniuk.pdf498,46 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.