Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16040
Назва: Роль військової і військово-морської прокуратур Російської імперії у закритті кримінальних справ і віданні обвинувачених до суду
Інші назви: Role of the Military and Naval Prosecutors in the Termination of Criminal Cases and Transference of the Accused to the Trial in the Russian Empire II
Автори: Горбачов, В.
Horbachov, V.
Бібліографічний опис: Горбачов В. Роль військової і військово-морської прокуратур Російської імперії у закритті кримінальних справ і віданні обвинувачених до суду / Горбачов В. // Історико-правовий часопис: науковий журнал / упоряд. О. Крикунов. – Луцьк: Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2018. − № 2 (12). − С. 27-33 – Бібліогр.: 24 назв.
Дата публікації: 2018
Дата внесення: 26-чер-2019
Видавництво: СНУ ім. Лесі Українки
Теми: Військова й військово-морська прокуратури
військово-судова реформа 1867 року
прокурорський нагляд
попереднє розслідування
віддання обвинуваченого до суду
закриття кримінальних справ
Military and naval prosecutor's offices
military-judicial reform of 1867
prosecutor's supervision
preliminary investigation
trial of the accused
termination of criminal cases
Короткий огляд (реферат): У статті розглянуті питання нормативного регулювання повноважень військової й військово-морської прокуратур Російської імперії у закритті кримінальних справ і відданні обвинувачених досуду, а також практика застосування цього законодавства. Відзначено, що військові й військово-морські прокурори мали обмежені права, що було пов'язано з особливою роллю військових та морських начальників у кримінальному процесі. У визначених законом випадках прокурори зобов'язані були на вимогу військових начальників внести справу з обвинувальним актом до суду навіть всупереч своєму внутрішньому переконанню про відсутність підстав для цього. У разі незгоди прокурорів з думкою військових начальників про припинення кримінального переслідування справа могла дійти до вищих судових інстанцій.The article deals with the issues of the normative regulation of the military and naval prosecutor’s powers in the Russian Empire, namely the norms concerning criminal cases termination, transference of the accused to the trial and applying this legislation in practice. The study has revealed that the military and naval prosecutors had quite restricted rights in those cases and one of the reasons for that was special role of the military commanders in the criminal proceedings. Prosecutors mainly assessed critically the evidence available in the cases. However in certain cases, at the demand of the military commanders, the prosecutors were enforced to bring the case to trial with an indictment, even when there was not enough convincing grounding to do it. In practice, such facts were rare. At the same time, with the aim of suppressing the possible arbitrariness of military chiefs upon cessation of criminal prosecution, the law provided the prosecutors with the right to check their decisions in this matter. The prosecutor's office was entitled to insist on bringing the accused to trial. If prosecutors disagreed with the opinion of the military commanders on the termination of criminal prosecution, the case could reach the highest judicial instances. In practice, military commanders rarely disagreed with the prosecutor's conclusions about bringing the defendant to trial and most of the cases went to the highest military court, which supported the position of military commanders.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16040
Тип вмісту: Article
Розташовується у зібраннях:Історико-правовий часопис, 2018, № 2(12)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
7.pdf153,96 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.