Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/15459
Назва: Оцінка ефективності фізичної реабілітації хворих на хронічне обструктивне захворювання легень помірного ступеня тяжкості
Інші назви: Assessment of the Effectiveness of Physical Rehabilitation of Patients with Chronic Obstructive Pulmonary Disease of Moderate Severity
Автори: Григус, Ігор Михайлович
Майструк, Микола Іванович
Hryhus, Ihor
Maystruk, Mykola
Бібліографічний опис: Григус І. М. Оцінка ефективності фізичної реабілітації хворих на хронічне обструктивне захворювання легень помірного ступеня тяжкості / Ігор Григус, Микола Майструк // Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Фізичне виховання і спорт : журнал / уклад. А. В. Цьось, А. І. Альошина. – Луцьк, 2018. − Вип. 29. – С. 89-96.
Дата публікації: 2018
Дата внесення: 10-січ-2019
Видавництво: Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
Теми: хронічне обструктивне захворювання легень
хворі
фізична реабілітація
6ХКТ
функція зовнішнього дихання
якість життя
chronic obstructive pulmonary disease
patients
physical rehabilitation
6MWT
external respiration function
quality of life
Короткий огляд (реферат): Мета статті – оцінити ефективність запропонованої технології фізичної реабілітації хворих на ХОЗЛ помірного ступеня тяжкості. Матеріал і методи. Обстежено 162 хворі на ХОЗЛ помірного ступеня тяжкості. Чоловіків було 84 (51,85 %), жінок – 78 (48,15 %) осіб, їх середній вік – 56,34±0,97 років. Хворі контрольної групи проходили лікування згідно з нормативним протоколом МОЗ України та реабілітацію – за загальноприйнятою методикою, а хворі основної групи – лікування відповідно до того самого протоколу та реабілітацію – за запропонованою технологією. Результати дослідження. Про кращий вплив запропонованої технології фізичної реабілітації на рухові можливості хворих свідчить досягнута динаміка 6ХКТ. Різниця між значеннями до й після реабілітації в чоловіків основної групи становила 132,7±12,83 м, що було значно більшим значенням, ніж у контрольній групі – 50,18±5,15 м (р0,001). Це стосується й жінок, у яких така різниця в основній групі становила 97,45±13,0 м, а в контрольній – 53,28±5,20 м (р0,05). Тобто застосування запропонованої технології фізичної реабілітації дало змогу суттєво збільшити рухові можливості хворих, порівняно зі стандартним лікуванням: у чоловіків – у 2,6 раза, у жінок – в 1,8 раза, у цілому – у 2,2 раза. За результатами фізичної реабілітації, в основній групі настає статистично значимо більша динаміка зростання різниці між значеннями до та після реабілітації форсованої життєвої ємкості легень – на 8,00±1,03 % (при стандартному лікуванні – на 3,16±1,24 %; р<0,05) і пікової об’ємної швидкості видиху – на 11,53±2,14 % (при стандартному лікуванні – на 5,33±1,12 %; р<0,01). У випадку використання фізичної реабілітації за всіма спірографічними показниками вдається досягти динаміки, котра в 1,4–2,5 раза перевищує таку при стандартному лікуванні. Після застосування фізичної реабілітації зменшується напруженість у роботі кардіореспіраторної системи, що виражається кращою (доброю за індексом Скібінські) поєднаною роботою органів дихання й кровообігу, порівняно зі стандартним лікуванням (задовільна за тим самим індексом). Наприкінці дослідження зареєстровано підвищення загальної якості життя та стану здоров’я у хворих основної групи за рахунок збільшення показників у проблемних субсферах. Висновки. Застосування стандартного лікування й фізичної реабілітації у хворих на ХОЗЛ помірного ступеня тяжкості приводить до суттєвого зростання фізичних можливостей хворих, покращання спірографічних показників та якості життя. The objective is to evaluate the effectiveness of the proposed technology of physical rehabilitation of patients with chronic obstructive pulmonary disease (COPD) of moderate severity. Material and Methods. 162 patients with COPD of moderate severity were examined. The number of the examined men was 84 (51,85 %), women – 78 (48,15 %) people, the average age was 56,34±0,97 years. Patients in the control group received treatment in accordance with the normative protocol of the Ministry of Health of Ukraine and rehabilitation according to the generally accepted method, and patients of the main group – treatment according to the same protocol and rehabilitation according to the proposed technology. Research results. The best effect of the proposed technology of physical rehabilitation on motor capabilities of patients is evidenced by the achieved dynamics with the 6 minute walk test (6MWT). The difference between values after and before rehabilitation in men in the main group was 132,7±12,83 m, which was significantly higher than in the control group – 50,18±5,15 m (p<0,001). This also applies to women with a difference of 97,45±13,0 m in the main group and 53,28±5,20 m in the control group (p<0,05). That means, the application of the proposed technology of physical rehabilitation has significantly increased the motor capacity of patients in comparison with the standard treatment: among men – in 2,6 times, among women – 1,8 times, in general – in 2,2 times. According to the results of physical rehabilitation in the main group there is statistically significant increase in the growth of the difference between the values after and before the rehabilitation of the forced vital capacity of lungs – by 8,00±1,03 % (with the standard treatment – by 3,16±1,24 %, p<0,05) and peak volume exhalation velocity – by 11,53±2,14 % (with standard treatment – by 5,33±1,12 %, p<0,01). In the case of physical rehabilitation using all spirographic indicators, it is possible to achieve dynamics, which in 1,4–2,5 times exceeds this in the standard treatment. After application of physical rehabilitation, the tension in the cardiopulmonary system decreases, which is expressed by better (good by the Skibinsky index) combined work of the respiratory and circulatory systems compared with standard treatment (satisfactory for the same index). At the end of the study, an increase in the overall quality of life and health of patients in the main group was registered due to an increase in indicators in problematic sub-sectors. Conclusions. The use of the standard treatment and physical rehabilitation in patients with COPD of moderate severity leads to a significant increase in physical abilities of patients, improvement of spirographic parameters and quality of life.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/15459
Тип вмісту: Article
Розташовується у зібраннях:Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, 2018, № 29

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Ihor Hryhus, Mykola Maystruk.pdf563,75 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.