Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/11786
Назва: Реабілітаційні заходи після ампутацій нижніх кінцівок
Інші назви: Rehabilitation Measures after Amputations of Lower Limbs
Автори: Цюпак, Тетяна Євгеніївна
Цюпак, Юрій Юрійович
Драченко, Віктор Петрович
Tsіuраk, Теtiаnа
Tsіuраk, Yuriy
Drаchеnkо, Victor
Бібліографічний опис: Цюпак Т. Реабілітаційні заходи після ампутацій нижніх кінцівок / Тетяна Цюпак, Юрій Цюпак, Віктор Драченко // Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Фізичне виховання і спорт : журнал / уклад. А. В. Цьось, А. І. Альошина. – Луцьк : Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2015. − Вип. 19. – С. 152-156.
Дата публікації: 2015
Дата внесення: 21-лют-2017
Видавництво: Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
Теми: фізична реабілітація
ампутація
больовий синдром
кукса
фантомна гімнастика
physical rehabilitation
amputation
pain syndrome
phantom gymnastics
Короткий огляд (реферат): Актуальність роботи зумовлюється проведенням антитерористичної операції на сході України, у зв’язку з чим кількість ампутацій, викликаних пораненнями, значно зросла. Одночасно зростає кількість ампутацій нижніх кінцівок, пов’язаних з ускладненим цукровим діабетом та аблітеруючим атеросклерозом судин нижніх кінцівок, що вказує на актуальність проблеми на сьогодні. Мета роботи – теоретична розробка та практична перевірка ефективності реабілітаційних заходів після ампутації нижніх кінцівок. У цей час фізичну реабілітацію застосовували в трьох періодах: ранній післяопераційний, період підготовки до протезування період оволодіння протезом. Сучасні технології дають змогу «підганяти» протез під кукси, а не навпаки, що сприяє зниженню рівня ампутованої кінцівки. Пацієнтам застосовували спинно-мозкову анестезію для зменшення болю в післяопераційному періоді та фантомного болю в період реабілітації. Із метою профілактики післяопераційних тромбоемболічних ускладнень застосовували цибор. У ранній післяопераційний період використовували ЛФК на фоні медикаментозної терапії. Рання активізація пацієнта починалась із 2–3 доби. До остаточного формування кукси з метою адаптації до повсякденних фізичних навантажень через 1–2 місяці застосовували тимчасовий протез. Для визначення ефективності реабілітаційних заходів проведено діагностику показників фізичного стану й рівня тривожності пацієнтів. Після застосування психофізичної реабілітації показник тривожності знизився до середнього рівня з тенденцією до високого. Унаслідок систематичного застосування реабілітаційних засобів знизилися показники ЧСС, покращилися показники артеріального тиску, збільшився тонус м’язів спини, збільшилась амплітуда активних рухів у кульшовому суглобі ампутованої кінцівки. У подальшому плануємо продовжити дослідження щодо визначення ефективності використання засобів фізичної реабілітації після ампутації нижніх кінцівок, подальше вдосконалення методики застосування засобів реабілітації залежно від індивідуальних особливостей пацієнтів. Actuality of work is predetermined by realization of anti-terror operation on east of Ukraine, in this connection amount of amputations, caused by wounds grew considerably. The amount of amputations of lower limbs, related to the complicated diabetes mellitus and obliterans atherosclerosis of vessels of lower limbs grows at the same time, that specifies on actuality of problem in this time. The purpose of work is theoretical development and practical verification of efficiency of rehabilitation measures after amputation of lower limbs. After amputation of lower limb a physical rehabilitation was applied in three periods: рeriod after an operation, period of preparation to prosthetic appliance, period of capture prosthetic appliance. Modern technologies allow to «drive» in prosthetic appliance under cult, but not vice versa, that allows to reduce the level of the amputated extremity. Cerebrospinal was applied patients with the purpose of diminishing of pain in a postoperational period and phantom pain in the period of rehabilitation. With a purpose the prophylaxises of postoperative thromboembolic complications applied cybor. In an early рeriod after an operation used Medical physical culture on a background medicinal therapy. Early activation of patient was begun with a 2–3 twenty-four hours. Before the final forming of cult, with the purpose of adaptation to the everyday physical loading in 1–2 months applied temporal prosthetic appliance. For determination of efficiency of rehabilitation measures, there was the conducted diagnostics of indexes of bodily condition and level of anxiety of patients. After application of psychophysical rehabilitation the index of anxiety went down to the middle level with a tendency to high. The indexes of frequency of heart-throbs went down as a result of systematic application of rehabilitation facilities, the indexes of arteriotony became better, tone of muscles of back increased, amplitude of active motions increased in the hip joint of the amputated extremity. In future plan to continue research in relation to determination of efficiency of the use of facilities of physical rehabilitation after amputation of lower limbs, further improvement of methods of application of facilities of rehabilitation depending on the individual features of patients.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/11786
Тип вмісту: Article
Розташовується у зібраннях:Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, 2015, № 19

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Теtiаnа Тsіuраk, Yuriy Тsіuраk, Victor Drаchеnkо.pdfОсновна стаття307,42 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.