Основні напрями діяльності етнографічного відділу Волинського науково-дослідного музею (1920–1931 рр.)

Abstract

Музейні заклади сьогодні постають не лише класичними інституціями збереження і презентації історичних, культурних і природних цінностей, але й важливими засобами комунікації. Вони спроможні докорінно змінювати знання суспільства, передаючи й інтерпретуючи важливу інформацію за допомогою презентації об’єктів і понять. До того ж, музейні установи не лише допомагають реконструювати минуле, а й створюють передумови для кращого розуміння сьогодення. У цьому контексті виправданим стає посилений інтерес науковців до цих інституцій, зокрема їх зростаюча зацікавленість до вивчення історичного розвитку окремих музеїв. Відтак актуалізується і вивчення практичного досвіду цих установ, і зокрема одного з провідних центрів музейництва радянської України 1920-х рр. – етнографічного відділу Волинського науково-дослідного музею у м. Житомирі (далі – ВНДМ).