Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/9299
Назва: Феноменологія інституційної депривації: ревіталізаційні аспекти
Інші назви: Phenomenology of Institutional Deprivation: Revitalization Aspects
Автори: Гошовський, Ярослав Олександрович
Hoshovskyi, Yaroslav O.
Бібліографічний опис: Гошовський Я. О. Феноменологія інституційної депривації: ревіталізаційні аспекти / Я. Гошовський // Психологічні перспективи. – Луцьк : Вежа-Друк, 2014. – Вип. 26. – С. 99-11.
Дата публікації: 2015
Дата внесення: 11-кві-2016
Видавництво: Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
Теми: депривація
інституційна депривація
діти
позбавлені сімейної опіки
освітній заклад інтернатного типу
ревіталізація
deprivation
institutional deprivation
family care deprived children
boarding type educational institution
revitalization
Короткий огляд (реферат): У статті висвітлено основні підходи до розуміння змістово-функціональної суті феномену інституційної (закладової) депривації. Відзначено негативну й гальмівну роль деприваційних обмежень на загальноособистісний розвиток дітей, позбавлених сімейної опіки. Наголошено, що якраз різнотипна психічна депривація, яка культивується і навчально-виховних закладах закритого типу, чи не найбільшою мірою сповільнює перебіг особистісної психогенези, забарвлюючи її дискомфортними й девіантними сегментами. Виокремлено, що інституційна депривація є соціально-екзистенційним фактом надзвичайної важливості, адже набуває ознак перманентної особистісної кризи і дисфункції та, по суті, завжди є викликом нормальній еволюції й онтогенезу людини як психосоціальної істоти. Відзначено, що своєю глибиною і потужністю інституційна депривація загрожує повноцінному розвитку на всіх рівнях, призводячи до своєрідної інволюції – соціального аутсайдерства. Констатовано, що внаслідок переживання деприваційного синдрому в дитячому інтернатному закладі відбувається зниження загальної вітальної стійкості і рівня психосоціальної збалансованості вихованця, а процес його становлення характеризується звуженням комунікативної активності, психоемоційною фрагментарністю й тенденціями до соціальної аутизації, астенії, депресії тощо. Діти, позбавлені сімейної опіки, перебуваючи у режимі депривації, зазнають численних соціально-психологічних негараздів і деструкцій, а їхня повсякденна життєдіяльність затьмарюється різновидовими обмеженнями розвитку, що вражають базові конструкти психоструктури і негативно впливають на власний біодромальний досвід кожної дитини. Брак сімейної взаємодії, недостатність сенсорної стимуляції, обмеженість і одноманітність життєвих умов дитини в установі інтернатного типу мають велике значення, однак не є фатальними, тому за активного й цілеспрямованого фахового ревіталізаційного (психореабілітаційного, психокорекційного, рекреаційного та ін. впливу) можливі «компенсаторні успіхи» або й значні та позитивні особистісні просоціальні зрушення.
The article highlights the main approaches to understanding the content and functional essence of the phenomenon of institutional (establishment) deprivation. The negative and inhibitory role of deprivation limits on general personality development of family care deprived children is marked out. It is emphasized, that the different types of mental deprivation, which are cultivated at teaching and educational establishments of closed type, to the most extent retards personal psychogenesis progress, staining it by discomfortable and deviant segments. It is outlined, that institutional deprivation is socio-existential fact of the utmost importance, because acquires features of permanent personal crisis and disfunction and, in fact, is always challenge for normal evolution and ontogenesis of human as psychosocial being. It is noted, that by its depth and power, institutional deprivation threatens the entire development at all levels, leading to specific involution - social outsider. It is stated, that as result of deprivation syndrome experience in children boarding school, decrease in general vital stability and level of psychosocial balance of pupil is happening, and the process of its formation is characterized by narrowing of communicative activity, psychoemotional fragmentation and tendencies to social autism, asthenia, depression, etc. Family care deprived children, staying in deprivation mode, undergo multiple social and psychological problems and destructions, and their everyday life activity is obscured by different types of development limits, affecting the basic constructs of psychostructure and negatively influence on biodrome self experience of every child. Lack of family interaction, insufficient sensory stimulation, limitation and monotony of living conditions of child in boarding type institutions are very important, but they are not fatal, because active and targeted professional revitalization (psychorehabilitation, psychocorrection, recreation and other effects), “compensatory successes” or also significant and positive personality prosocial changes are possible.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/9299
Тип вмісту: Article
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FPsy)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
30_jNn.pdf435,58 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.