Поетичний світ Т.Шевченка в авторській рецепції

Abstract

У статті розглядаються авторські рефлексії поезії Т. Шевченка, аналізується естетичний досвід самооцінок творчості поетом, визначається діапазон літературно-фольклорних та психолого-філософських рецептивних висловлювань, простежуються зміни самохарактеристик на певних етапах творчого шляху. Досліджено авторський сенс творчості за різних обставин, пізнання творчої я-концепції, значення світоглядних уявлень і переконань поета. Звернуто увагу на індивідуальні духовні переживання натхнення Т.Шевченком. Змодельовано схему самототожності й поетичної думки. Узагальнена функціональна специфіка авторських рефлексій, які є виявом людського духу, літературно-художніх естетичних цінностей і є новаторським явищем в українській літературі першої половини ХІХ ст. This article provides a study of the author s reflections with respect to the poet of Taras Shevchenko. An analysis is given of the aesthetic experience in the poet’s works which are in the realm of self-assessment, and a definition is developed for his range of expression in terms of folklore-related literary aspects as well in those aspects involving philosophical and psychological receptiveness. Observations are provided regarding the changes in the poet’s patterns of self-description at particular stages of his creative life. It is studied an author’s meaning of creation in different circumstances, knowledge of creative self-concept, the value of philosophical ideas and beliefs of the poet. Attention is paid to individual spiritual experiences inspired by T. Shevchenko. It is simulated circuit of self-identity and poetic thought. Generalized functional specificity of author’s reflections, which is a manifestation of the human spirit, literary and artistic values is a groundbreaking event in Ukrainian literature of the first half of the nineteenth century.