Патріотизм і гуманізм: український історико-філософський контекст

Abstract

У статті розкрито взаємозв’язок та взаємообумовленість патріотизму і гуманізму в історико-філософському контексті. На прикладі української історії філософії концептуалізується категоріальний статус гуманізму. Об-ґрунтовано ідею спорідненості патріотизму та гуманізму й толерантності, що виливається в поняття антропо-націоцентризму провідних українських філософів. У цьому контексті піддано критиці як поверхневе та пере-кручене національне чванство, ксенофобію, формальний патріотизм тощо. Висвітлено погляди українських філософів стосовно реального патріотизму та його проявів у суспільному і культурному житті. Висновується, що патріотизм як важливий соціальний принцип взаємин членів національної спільноти несумісний із шовінізмом, ура-патріотизмом, формальним націоналізмом, політичними спекуляціями на національному й мовному чинниках, а постає в реальності як чесне й віддане служіння своєму народові.The article deals with the relationship and interdependence of patriotism and humanism in historical and philosophical context. On the example of Ukrainian history of philosophy conceptualized categorical status humanism. Substantiates the idea of kinship patriotism and humanism and tolerance, resulting in the concept anthroponatiocentrism of leading Ukrainian philosophers. In this context, criticized as superficial and distorted national conceit, xenophobia, etc. formal patriotism. Deals with the views of philosophers concerning real Ukrainian patriotism and its manifestations in social and cultural life. It is concluded that patriotism as an important principle of social relations between members of the national community is incompatible with chauvinism, jingoistic patriotism, nationalism formal, political speculation at national and linguistic factors, but in reality there is an honest and faithful service to his people.