«Експеримент із часом» Джона Данна та літературна практика ХХ століття

Abstract

У статті висвітлено особливості впливу гіпотези британського мислителя Дж. Данна про багатомірну модель часу на літературний процес ХХ ст. Гіпотеза знайшла своє продовження на різних рівнях: комбінаторні ігри з модусами часу, принцип серійного відображення реальності, розмиття меж між реальністю і текстом про неї тощо. Розглянуто твори Х. Л. Борхеса, А. Жіда, Б. Шульца, Х. Кортасара, Дж. Барта, П. Акройда, Ж. Перека, Ю. Іздрика та ін.The article discusses the features of the influence of the hypothesis British philosopher John Dunn of the multidimensional model of time on the literary and artistic practice of the twentieth century. The hypothesis was continued at different levels: combinatorial game with modes of the time, the principle of serial images of reality, blurring the boundaries between reality and the text of her etc. Considered works of J. L. Borges, A. Gide, B. Schulz, J. Cortázar, J. Barth, P. Ackroyd, G. Perec, Yu. Izdryk etc.