Минуле як елемент повсякдення в монодрамах “Как я съел собаку” Є. Гришковця і “Синій автомобіль” Я. Стельмаха”

Abstract

У статті аналізуються особливості літературної рефлексії щодо повсякдення та прийоми художнього осмислення авторами ролі описуваного минулого в повсякденному існуванні героїв монодрам Є. Гришковця “Как я съел собаку” і Я. Стельмаха “Синій автомобіль”, оприявнюється конфлікт різних повсякдень. Авторка статті доводить, що Є. Гришковець у монодрамі “Как я съел собаку” через конфлікт двох повсякдень творчо осмислив фундаментальний статус повсякдення, показав, що монотонність буденності дає відчуття стабільності серед екзистенційних пошуків. Я. Стельмах у монодрамі “Синій автомобіль” втілив погляд на минуле, яке має властивість осмислюватися через певний час у повсякденному життя саме тоді, коли виникає необхідність віднайти внутрішню рівновагу для руху вперед.

In this article the peculiarities of literature reflections concerning everyday life and methods of author’s art comprehension of the role of described past in present existence of monodram’s heroes “As I ate the dog” by Ye. Gryshkovets and “Blue car” by Ya. Stelmah has been analyzed. The author of this article proves that Ye. Gryshkovets in monodrama “As I ate the dog” comprehended the fundamental status of everyday life by looking at the conflict of two everyday lives, showed that monotony of routine gives the feeling of stability among existential search. Ya. Stelmah in monodrama “Blue car” embodied view on the past, which has ability to be comprehended after certain time in everyday life in that definite moment when the necessity to find the inner balance for moving forward appeared.